Лошакова Гута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Лошакова Гута
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький район
Рада/громада Косачівська сільська рада
Код КОАТУУ 7422083903
Основні дані
Засноване 1600
Населення 86 (1.01.2014)[1]
Площа 0,925 км²
Густота населення 162,16 осіб/км²
Поштовий індекс 17010
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 51°01′44″ пн. ш. 30°39′26″ сх. д. / 51.02889° пн. ш. 30.65722° сх. д. / 51.02889; 30.65722Координати: 51°01′44″ пн. ш. 30°39′26″ сх. д. / 51.02889° пн. ш. 30.65722° сх. д. / 51.02889; 30.65722
Середня висота
над рівнем моря
108 м
Місцева влада
Адреса ради 17010, Чернігівська обл., Козелецький р-н, с. Косачівка, вул. 8 Березня, 2, тел. 3-95-16
Карта
Лошакова Гута. Карта розташування: Україна
Лошакова Гута
Лошакова Гута
Лошакова Гута. Карта розташування: Чернігівська область
Лошакова Гута
Лошакова Гута

Лошако́ва Гу́та — село в Україні, в Козелецькому районі Чернігівської області. Населення становить 86 осіб. Орган місцевого самоврядування — Косачівська сільська рада.

Лошакова Гута — невелике село у складі Косачівської сільської ради, що лежить серед лісів біля болотного масиву Видра праворуч від старого Варшавського тракту, обабіч автодороги Козелець — Остер — Тужар за 49 км на північний захід від районного центру. Станом на 1 січня 2010 тут налічувалося 59 дворів, у яких проживали 93 жителі переважно пенсійного віку.

З усіх остерських Гут межиріччя Десни і Дніпра збереглась лише Старо-Карпилівська, або Лошакова Гута — Потебневу Гуту переселили 1957 року. Коли виникла Стара Гута Києво-Братського монастиря — невідомо. Проте уже 1711 р. вона належала Києво-Братському монастирю, і Феофан Прокопович писав про поселення таке:

Із Гути, замість 12 рублів, стало приходити 100 рублів, окрім скла на домові потреби і подарунки.

На початку XVIII століття Гута над болотом Видрою мала велике виробництво…

За переписом 1766 р. тут налічувалося 9 дворів, 18 хат, у яких проживали 80 жителів. Це були родини Василя Хоменка, Сердюків, Івана Махлая, Дворниченків, Бондарів, Рудніченків, Шевченків, Василя Дяченка, Ярмоликів, Зайців, Ярмоли Лошака , ФеФещенків, Хорошенків (сучасне Хорошко), Будниченків (сучасне Будній).

У 1782 р. у Старо-Карпилівській Гуті Києво-Братського монастиря проживали 58 чоловіків і 48 жінок… Посполиті мали прізвища Діброва, Акуліна Бойправ, 90-річний Дем'ян Лошак (мав 5 синів), Дяченко, Прохор Скопець, Мазаненко…

Коли Гута стала зватися Лошаковою, точно не відомо. Очевидно, це відбулося на початку XIX ст., коли монастирські володіння були ліквідовані, а селянам дозволено купувати колишні монастирські мануфактури. У Гуті це зробили представники роду Лошаків, які й назвали село за своїм прізвищем.

(ст. 371 книги «Опис землі Козелецької» (науково-популярне дослідження з минувшини рідного краю). — Київ: ТОВ «Брама-V», 2011. — 572 с.)

Природоохорона пам'ятка[ред.ред. код]

Біля села знаходиться Священний дуб.

Видатні люди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]