Лошбурська людина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 49°45′46″ пн. ш. 6°16′44″ сх. д. / 49.762696° пн. ш. 6.278976° сх. д. / 49.762696; 6.278976

Скелет Лошбурської людини

Лошбурська людина (також Loschbur man, Löschbur Mann) являє собою скелет гомо сапієнс часів європейського мезоліту, виявлений в 1935 році в Мюллерталь (Mullerthal), в комуні Вальдбілліг, Люксембург.

Історія[ред. | ред. код]

Кам'яний притулок (скельне укриття), де був знайдений скелет

Майже повноцінний скелет, був виявлений 7 жовтня 1935 року під скелястим укриттям в Мюллерталі на березі річки Чорний Ернц. Його знайшов археолог-аматор та вчитель школи Ніколя Тілл. [1] Зараз скелет знаходиться в Національному природно-історичному музеї в місті Люксембург. [2]

Життя[ред. | ред. код]

Лошбурська людина була мисливцем-збирачем, а крем'яні інструменти, використовувані для переслідування і умертвіння видобутку (кабанів і оленів) були знайдені біля його тіла. Він був одним із останніх у своєму роді, незабаром його витіснили нові популяції, скоріше для стада, а не полювання - і з більш блідими шкурами. [3] Відповідно до ДНК-тестів, отриманих у 2014 році, Лошбурська людина був чоловіком, [4] мав темну шкіру (з вірогідністю 97%), каштанове (коричниве) або чорне волосся (99%) та ймовірно блакитні очі (53%). На відміну від 90% сучасних європейців, він мав непереносимість лактози. [5] Коли він помер, йому було від 34 до 47 років, мав 1.6м висоти і важив між 58 і 62 кг. [1]

Кремовані останки людини, швидше за все, дорослої жінки, були знайдені неподалік, в ямі, яку вперше розкопали в 30-х роках і пізніше знову розкрили. Кістки ніг відсутні, а рештки грудної клітки недостатньо представлені, а на решті кісток були відбитки, що свідчить про зняття шкіри, мязів, можливо, до кремації, включаючи видалення нижньої щелепи та вискоблювання черепа. [6]

Знайомства[ред. | ред. код]

Лошбурська людина жила понад 8000 років тому, що робить скелет найстарішими людськими останками, знайденими в країні. [5] Останки містили Y-ДНК Гаплогрупи I-M423*. [7] ДНК-тестування (два моляри представлені хорошими зразками) вказує на те, що західноєвропейські мисливці-збирачі, такі як і Лошбурська людина, "сприяли зародженню всіх європейців, але не для близько-східних Європейців". [8]

ЗМІ, наука[ред. | ред. код]

Результати тестування ДНК - 2014 дозволили Люксембурзькому Національного центру Археологічних Досліджень та Національному Музею Історії та Мистецтва, створити 3D реконструкцію людини. [4] L'homme de Loschbour - анімаційний фільм 2012 року, який триває 7 хвилин, автор Нік Гербер. [9] "Redonner vie à l'Homme de Loschbour" була одноденна конференція в Національному природно-історичному музеї, на якій було представлено огляд результатів останніх досліджень. [10]

Дивіться також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б Kieffer, Sophie (17 September 2014). Le "premier Luxembourgeois" a livré plus de secrets que prévu: Le nouveau visage de l'homme de Loschbour. Luxemburger Wort (fr). Процитовано 28 November 2018. 
  2. L'Homme du Loschbour, le plus ancien Luxembourgeois, à la base d'un succès scientifique (fr). Monarchy of Luxembourg. 20 October 2014. Процитовано 28 November 2018. 
  3. Rutherford, Adam (2018). A Brief History of Everyone Who Ever Lived: The Human Story Retold Through Our Genes. The Experiment. с. 72–74. ISBN 9781615194940. 
  4. а б L'homme de Loschbour était définitivement un homme! (fr). RTL Télé Lëtzebuerg. 17 September 2014. Процитовано 28 November 2018. 
  5. а б L'Homme de Loschbour dans Nature (fr). National Museum of Natural History (Luxembourg). Процитовано 28 November 2018. 
  6. Jones, Amy Gray. Cremation and the Use of Fire in Mesolithic Mortuary Practices in North-West Europe. У Cerezo-Román, Jessica; Wessman, Anna; Williams, Howard. Cremation and the Archaeology of Death. Oxford University Press. ISBN 9780192519092. 
  7. I-M423*. YFull. Vadim Urasin. 2012. 
  8. Lazaridis, Iosif (17 September 2014). Ancient human genomes suggest three ancestral populations for present-day Europeans. Nature. Процитовано 28 November 2018. 
  9. L'Homme de Loschbour bei Festival nominéiert (fr). RTL Télé Lëtzebuerg. 3 May 2012. Процитовано 28 November 2018. 
  10. Conférence: Redonner vie à l'Homme de Loschbour (29/1/2015) (fr). National Museum of Natural History (Luxembourg). January 2015. Процитовано 28 November 2018. 

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]