Лоялісти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лоялісти (англ. loyalist — «вірнопідданий», «монархіст», від англ. loyal — «вірний», «лояльний») — торі — колоністи, які проживали в британських колоніях Північної Америки, і зайняли під час Війни за незалежність США 1775-1783 сторону метрополії. Під час відповідних історичних подій їх часто називали «торі», «роялістами» або «людьми короля».

Історія[ред. | ред. код]

Лоялісти на території британських колоній Північної Америки в основному складалися з великих землевласників, частини плантаторів-рабовласників, торговців, економічно пов'язаних з метрополією, королівських чиновників на місцях, англіканського духовенства. Лоялісти виступали за збереження північноамериканських колоній у складі Сполученого Королівства. Лоялісти служили в британській армії, всіляко чинили опір самопроголошеній місцевій владі аж до підняття заколотів і саботажу.

Вірними британській короні залишились і деякі корінні народи, які мали укладені з британцями договори, що гарантували їм певні умови користування їхніми землями, а також зобов'язували їх до військової підтримки британців.

Після закінчення війни близько 100 000 лоялістів емігрували, в тому числі в Канаду і на Багами, де отримали як компенсацію земельні ділянки.

Пізніше вживання терміна[ред. | ред. код]

Також, в широкому змісті, лоялістами називали тих, хто зберіг вірність законному уряду (на відміну від заколотників), наприклад іспанських республіканців.

Посилання[ред. | ред. код]