Перейти до вмісту

Луанда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Столиця
Луанда
порт. Luanda
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 8°50′18″ пд. ш. 13°14′04″ сх. д.H G O

Країна Ангола
Провінція Луанда
Муніципалітет Луанда
Дата заснування 1576
Площа 113 000 000 квадратний метр
Висота центру 8  м
Водойма Атлантичний океан
Офіційна мова португальська
Населення 2 825 311  (2012)
Агломерація 5 172 900
Національний склад овімбунду, мбунду, баконго, лунда, чокие, нгантуела, куаньяма, європейці
Конфесійний склад місцеві вірування, християни
Катойконім фр. Luandais[1]
фр. Luandaise[1]
Міста-побратими Сан-Паулу (1993)[2], Х’юстон, Лісабон, Мапуту, Макао, Порту, Сан-Томе, Ріо-де-Жанейро[3]
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 2240449
OSM r11704226  ·R
Луанда. Карта розташування: Ангола
Луанда
Луанда
Луанда (Ангола)
Мапа

Луа́нда (порт. Luanda, раніше Loanda) — столиця і найбільше місто Анголи. Місто розташоване на Ангольському узбережжі Атлантичного океану біля гирла річки Кванза та є головним морським портом та столицею країни. Місто має населення 4,5 млн мешканців (з приміськими районами, оцінка на 2004 рік) і вважається найдорожчим містом для іноземних працівників.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Луанда отримала назву по острову близько міста (порт. Ilha de Luanda). Етимологічно топонім Луанда (Lu-andu) сходить до Lu-ndandu, де lu-префікс множини, а ndandu — назва черепашок каурі (лат. Charonia), що служили місцевою монетою, яку збирали на острові.

Історія

[ред. | ред. код]

Сучасна столиця Анголи була заснована португальським колонізатором Паулу Діаш де Новаїшем[en] (онуком знаменитого мореплавця Бартоломеу Діаша) 25 січня 1576 року і отримала назву Сан-Паулу-ді-Луанда (перейменована на Луанду в 1975 році). У той же час на скелястому мисі були зведені фортифікаційні споруди Сан-Мігел. Статус міста Сан-Паулу-ді-Луанда отримала в 1605 році, і наприкінці XVI ст. нове місто стало центром португальської колоніальної адміністрації і основною базою експансіоністських сил в Анголі.

В 1641 португальці були змушені поступитися своїм форпостом на Атлантичному узбережжі голландцям, а через 7 років повернули свої території. У період з XVII по XIX століття Луанда була одним з найбільших центрів работоргівлі (було вивезено близько 3 000 000 рабів). У XX столітті Луанда стала центром національно-визвольної боротьби народів Анголи, тут часто відбувалися зіткнення з португальськими військами. У 1961 році керівництво Народного руху за звільнення Анголи (МПЛА) організувало жителів Луанди на повстання. Збройний виступ столичних жителів послужило сигналом для початку громадянської війни. У квітня 1974 року після низки революційних повстань, уряд Португалії погодився надати Анголі незалежність. СРСР надавав країні значну економічну та військову підтримку, тому в країні встановився режим, лояльний до комуністів.

11 листопада 1975 року на політичній карті світу з'явилася нова держава — Народна Республіка Ангола (з серпня 1992 року — Республіка Ангола), столицею якого стала Луанда. З 1978 року найбільші населені пункти Анголи неодноразово піддавалися збройним нападам з боку ПАР, яка прагнула перешкодити поширенню комуністичного впливу в регіоні, ПАР також підтримувала Національну спілку за повну незалежність Анголи (УНІТА).

У 1991 році між представниками уряду Анголи і протиборчим угрупуванням УНІТА в Лісабоні було підписано угоду про мирне врегулювання конфлікту. Проте політична ситуація в регіоні залишається нестабільною, що перешкоджає швидкому розвитку ангольських міст, у тому числі і Луанди.

Географія

[ред. | ред. код]

Луанда ділиться на дві частини: Баха-де-Луанда (нижня Луанда, старе місто) і Cidade Alta (верхнє місто або нове місто). Баха-де-Луанда розташований поруч з портом, і має вузькі вулички і старі колоніальні будівлі. Однак, масивні нові конструкції займають великі простори цих традиційних забудівель, і ряд раніше незалежних поселень — як Віана — були включені до складу міста.

З 2011 року, Луанда ділиться на 7 муніципальних утворень.

Луанда займає вигідне положення на узбережжі Атлантичного океану, у районі впадання в нього річки Кванза. Клімат в даній зоні тропічний, середньорічна норма опадів 250—500 мм, причому більша їх частина припадає на лютий-березень. Найтепліший місяць року — березень, у цей час ртутний стовпчик термометра піднімається до +30 градусів, у липні температура знижується до +16, що багато в чому обумовлено охолоджуючим впливом Бенгельської течії.


Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 33,9 34,1 37,2 36,1 36,1 35,0 28,9 28,3 31,0 31,2 36,1 33,6 37,2
Середній максимум, °C 29,5 30,5 30,7 30,2 28,8 25,7 23,9 24,0 25,4 26,8 28,4 28,6 27,7
Середня температура, °C 26,7 28,5 28,6 28,2 27,0 23,9 22,1 22,1 23,5 25,2 26,7 26,9 25,8
Середній мінімум, °C 23,9 24,7 24,6 24,3 23,3 20,3 18,7 18,8 20,2 22,0 23,3 23,5 22,3
Абсолютний мінімум, °C 18,0 16,1 20,0 17,8 17,8 12,8 11,0 12,2 15,0 17,8 17,2 17,8 11,0
Норма опадів, мм 30 36 114 136 16 0 0 1 2 7 32 31 405
Кількість сонячних годин 217,0 203,4 207,7 192,0 229,4 207,0 167,4 148,8 150,0 167,4 186,0 201,5 2277,6
Кількість днів з опадами 4 5 9 11 2 0 0 1 3 5 8 5 53


Вологість повітря, % 80 78 80 83 83 82 83 85 84 81 82 81 82
Джерело: Deutscher Wetterdienst[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Луанда — найбільше місто Анголи, чисельність населення (з передмістями) становить близько 4,5 млн осіб. Етнічний склад столиці досить різноманітний: тут живуть представники африканських народів овімбунду, мбунду, баконго, лунда, чокие, нгантуела, куаньяма та ін, а також європейці і змішане афро-європейське населення.

Столичні жителі африканського походження використовують для офіційних переговорів португальську мову, а між собою, як правило, на мовах банту (кімбунду, умбунду, киконго), які поступово відтісняються португальською. 90-98 % молоді у столиці говорять тільки по-португальськи. Вже за переписом 1983 португальську мову назвали рідною 75 % з 2,5-мільйонного населення Луанди. Ангольці, що мають європейське і змішане походження, розмовляють португальською мовою, що є державною.

Багато жителів Луанди дотримуються традиційних місцевих вірувань, зустрічаються також християни-католики і протестанти (баптисти, методисти та конгрегаціоналісти). У 1970 році в місті проживало 480 613 осіб, за оцінками на 2012 рік Луанду населяє 2 825 311 жителів.[5]

Економіка

[ред. | ред. код]

Близько третини ангольців живуть у Луанді (53 % з яких бідні). Умови життя в Луанді для більшості людей погані. Основні потреби, такі як питна вода і електрика, як і раніше, в дефіциті. Також серйозні проблеми з дорожнім рухом. З іншого боку, є розкішні апартаменти багатих. Виробництво включає в себе харчові продукти, напої, текстиль, цемент та інші будівельні матеріали, вироби з металу, сигарети та взуття/одяг. Луанда має хорошу природну гавань. Експортує кавубавовну, цукоралмазизалізо і солі. Економічне зростання в значній мірі спирається на видобуток нафти. Великі інвестиції (внутрішні і міжнародні), а також високі темпи зростання економіки характерні для всіх галузей економіки в місті Луанда.

У 2008 році стала найдорожчою столицею, на думку ECA International. Це пов'язано з тим, що більшість товарів, зазвичай придбаних іноземцями, важкодоступні і тому дуже дорогі.[6] Літр молока в Луанді може коштувати до трьох доларів, а оренда двокімнатної квартири — до семи тисяч доларів на місяць.[7]

Культура

[ред. | ред. код]

Луанда — центр культурного розвитку Анголи. Тут діє кілька сотень початкових шкіл з восьмирічним терміном навчання, існують курси підготовки до вступу в технічні та педагогічні навчальні заклади, що надають середню освіту. У відкритому в 1976 році Університеті імені Агостіньо Нето можна отримати вищу освіту. Викладання у всіх школах і університеті ведеться португальською мовою. З 1956  року в місті працює Академія музики, діють Музей Анголи, де представлена колекція історичних експонатів, і музей Дунда, у якому зберігаються історико-етнографічні пам'ятники.

Особливої уваги заслуговують Національна і муніципальні бібліотеки, у яких зібрані твори найкращих африканських поетів і письменників (Луандіну ВієйраАртур Пестана душ Сантуш (псевдонім Пепетела) тощо), а також представлені шедеври світової літератури. Трупи непрофесійних акторів здійснюють сценічні постановки місцевих авторів. У столиці зберігаються найкращі традиції музичної культури і танцю, причому сучасна популярна музика Анголи має тісний зв'язок із музичними традиціями Бразилії і островів Карибського басейну. У місті, розвиток якого почався в кінці XVI століття, біля стін кріпосного замку Сан-Мігель (нині Історичний музей), збереглося безліч архітектурних пам'яток. Від XVII століття тут залишилися стіни фортів Сан-Педру-да-Барком і Сан-Фернандо-ді-Пенедаш. В архітектурному вигляді центральної частини Луанди, забудованої за типом провінційних португальських міст, виражений перехід від бароко до класицизму.

Головні пам'ятки цієї частини столиці — єзуїтська церква (XVI століття), храм кармеліток (близько 1638), церква Мадонни Назаретської (1664) та інші. Міські тротуари вимощені чудовою мозаїкою. У 1950-1970-х роках у планування столиці були внесені істотні зміни: почалася напівкругла забудова вглиб материка, вулиці засаджувалися деревами, у межах міста були розбиті парки та сквери.

Спорт

[ред. | ред. код]

У 2013 році в Луанді разом з Намибе, пройшов 2013 FIRS Чоловічий роликовий чемпіонату світу з хокею. Це перший раз, коли Чемпіонат світу з хокею на роликах проводиться в Африці.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Луанда побратим з: Сан-ПаулуБразилія[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
  3. http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
  4. Klimatafel von Luanda, Prov. Luanda / Angola (PDF). Baseline climate means (1961-1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 11 June 2016.
  5. Luanda. World Gazetteer. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 20 липня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)
  6. Луанду признали самым дорогим городом в мире. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2015.
  7. Найдорожче місто у світі. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 18 липня 2013.
  8. Câmara Municipal de Belo Horizonte. Lei n° 1.485 de 7 de maio de 1968 (порт.). Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 1 серпня 2015.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]