Луанда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Столиця
Луанда
порт. Luanda
Луанда

Координати 8°50′18″ пд. ш. 13°14′04″ сх. д. / 8.83833° пд. ш. 13.23444° сх. д. / -8.83833; 13.23444Координати: 8°50′18″ пд. ш. 13°14′04″ сх. д. / 8.83833° пд. ш. 13.23444° сх. д. / -8.83833; 13.23444 (Я)

Країна Ангола
Провінція Луанда
Муніципалітет Луанда
Рік заснування 1575 (440 років)
Висота центру 8 м
Офіційна мова португальська
Населення 2 825 311  (2012)
Агломерація 5 172 900
Національний склад овімбунду, мбунду, баконго, лунда, чокие, нгантуела, куаньяма, європейці
Конфесійний склад місцеві вірування, християни
Часовий пояс UTC+1
Луанда (Ангола)
Луанда
Луанда

Луа́нда (порт. Luanda, раніше Loanda) — столиця і найбільше місто Анголи. Місто розташоване на Ангольському узбережжі Атлантичного океану біля гирла річки Кванза та є головним морським портом та столицею країни. Місто має населення 4,5 млн мешканців (з приміськими районами, оцінка на 2004 рік) і вважається найдорожчим містом для іноземних працівників.

Етимологія[ред.ред. код]

Луанда отримала назву по острову близько міста (порт. Ilha de Luanda). Етимологічно топонім Луанда (Lu-andu) сходить до Lu-ndandu, де lu-префікс множини, а ndandu — назва черепашок каурі (лат. Charonia), Що служили місцевою монетою, яку збирали на острові.

Історія[ред.ред. код]

Сучасна столиця Анголи була заснована португальським колонізатором Паулу Діаш де Новаіш (онуком знаменитого мореплавця Бартоломеу Діаша) в 1575 році і отримала назву Сан-Паулу-ді-Луанда (перейменована на Луанду в 1975 році). У той же час на скелястому мисі були зведені фортифікаційні споруди Сан-Мігел. Статус міста Сан-Паулу-ді-Луанда отримала в 1605 році, і в кінці XVI ст. нове місто стало центром португальської колоніальної адміністрації і основною базою експансіоністських сил в Анголі.

В 1641 португальці були змушені поступитися своїм форпостом на Атлантичному узбережжі голландцям, а через 7 років повернули свої території. У період з XVII по XIX століття Луанда була одним з найбільших центрів работоргівлі (було вивезено близько 3 000 000 негрів). У XX столітті Луанда стала центром національно-визвольної боротьби народів Анголи, тут часто відбувалися зіткнення з португальськими військами. У 1961 році керівництво Народного руху за звільнення Анголи (МПЛА) організувало жителів Луанди на повстання. Збройний виступ столичних жителів послужило сигналом для початку громадянської війни. У квітня 1974 року після низки революційних повстань, уряд Португалії погодилося надати Анголі незалежність. СРСР надавав значну підтримку країні, тому в країні встановився режим, лояльний до комуністів.

У листопаді 1975 року на політичній карті світу з'явилася нова держава — Народна Республіка Ангола (з серпня 1992 року — Республіка Ангола), столицею якого стала Луанда. З 1978 року найбільші населені пункти Анголи неодноразово піддавалися збройним нападам з боку ПАР, яка прагнула перешкодити поширенню комуністичного впливу в регіоні, ПАР також підтримувала Національну спілку за повну незалежність Анголи (УНІТА).

У 1991 році між представниками уряду Анголи і протиборчим угрупуванням УНІТА в Лісабоні було підписано угоду про мирне врегулювання конфлікту. Проте політична ситуація в регіоні залишається нестабільною, що перешкоджає швидкому розвитку ангольських міст, в тому числі і Луанди.

Географія[ред.ред. код]

Луанда ділиться на дві частини: Баха-де-Луанда (нижня Луанда, старе місто) і Cidade Alta (верхнє місто або нове місто). Баха-де-Луанда розташований поруч з портом, і має вузькі вулички і старі колоніальні будівлі. Однак, масивні нові конструкції займають великі простори цих традиційних забудівель, і ряд раніше незалежних поселень — як Віана — були включені до складу міста.

З 2011 року, Луанда ділиться на 7 муніципальних утворень.

Луанда займає вигідне положення на узбережжі Атлантичного океану, в районі впадання в нього річки Кванза. Клімат в даній зоні тропічний, середньорічна норма опадів 250-500 мм, причому більша їх частина припадає на лютий-березень. Найтепліший місяць року — березень, в цей час ртутний стовпчик термометра піднімається до +30 градусів, в липні температура знижується до +16, що багато в чому обумовлено охолоджуючим впливом Бенгельської течії.

Населення[ред.ред. код]

Луанда — найбільше місто Анголи, чисельність населення (з передмістями) становить близько 4,5 млн осіб. Етнічний склад столиці досить різноманітний: тут живуть представники африканських народів овімбунду, мбунду, баконго, лунда, чокие, нгантуела, куаньяма та ін, а також європейці і змішане афро-європейське населення.

Столичні жителі африканського походження використовують для офіційних переговорів португальську мову, а між собою, як правило, на мовах банту (кімбунду, умбунду, киконго), які поступово відтісняються португальською. 90-98% молоді у столиці говорять тільки по-португальськи. Вже за переписом 1983 португальську мову назвали рідною 75% з 2,5-мільйонного населення Луанди. Ангольці, що мають європейське і змішане походження, розмовляють португальською мовою, що є державною.

Багато жителів Луанди дотримуються традиційних місцевих вірувань, зустрічаються також християни-католики і протестанти (баптисти, методисти та конгрегаціоналісти). У 1970 році в місті проживало 480 613 осіб, за оцінками на 2012 рік Луанду населяє 2 825 311 жителів.[1]

Економіка[ред.ред. код]

Близько третини ангольців живуть у Луанді (53% з яких бідні). Умови життя в Луанді для більшості людей погані. Основні потреби, такі як питна вода і електрика, як і раніше, в дефіциті. Також серйозні проблеми з дорожнім рухом. З іншого боку, є розкішні апартаменти багатих. Виробництво включає в себе харчові продукти, напої, текстиль, цемент та інші будівельні матеріали, вироби з металу, сигарети та взуття/одяг. Луанда має хорошу природну гавань. Експортує кавубавовну, цукоралмазизалізо і солі. Економічне зростання в значній мірі спирається на видобуток нафти. Великі інвестиції (внутрішні і міжнародні), а також високі темпи зростання економіки характерні для всіх галузей економіки в місті Луанда.

У 2008 році стала найдорожчою столицею, на думку ECA International. Це пов'язано з тим, що більшість товарів, зазвичай придбаних іноземцями, важкодоступні і тому дуже дорогі.[2] Літр молока в Луанді може коштувати до трьох доларів, а оренда двокімнатної квартири — до семи тисяч доларів на місяць. [3]

Культура[ред.ред. код]

Луанда — центр культурного розвитку Анголи. Тут діє кілька сотень початкових шкіл з восьмирічним терміном навчання, існують курси підготовки до вступу в технічні та педагогічні навчальні заклади, що надають середню освіту. У відкритому в 1976 році Університеті імені Агостіньо Нето можна отримати вищу освіту. Викладання у всіх школах і університеті ведеться португальською мовою. З 1956  року в місті працює Академія музики, діють Музей Анголи, де представлена колекція історичних експонатів, і музей Дунда, в якому зберігаються історико-етнографічні пам'ятники.

Особливої уваги заслуговують Національна і муніципальні бібліотеки, в яких зібрані твори найкращих африканських поетів і письменників (Луандіну ВієйраАртур Пестана душ Сантуш (псевдонім Пепетела) тощо), а також представлені шедеври світової літератури. Трупи непрофесійних акторів здійснюють сценічні постановки місцевих авторів. У столиці зберігаються найкращі традиції музичної культури і танцю, причому сучасна популярна музика Анголи має тісний зв'язок із музичними традиціями Бразилії і островів Карибського басейну. У місті, розвиток якого почався в кінці XVI століття, біля стін кріпосного замку Сан-Мігель (нині Історичний музей), збереглося безліч архітектурних пам'яток. Від XVII століття тут залишилися стіни фортів Сан-Педру-да-Барком і Сан-Фернандо-ді-Пенедаш. В архітектурному вигляді центральної частини Луанди, забудованої за типом провінційних португальських міст, виражений перехід від бароко до класицизму.

Головні пам'ятки цієї частини столиці — єзуїтська церква (XVI століття), храм кармеліток (близько 1638), церква Мадонни Назаретської (1664) та інші. Міські тротуари вимощені чудовою мозаїкою. У 1950-1970-х роках у планування столиці були внесені істотні зміни: почалася напівкругла забудова вглиб материка, вулиці засаджувалися деревами, в межах міста були розбиті парки та сквери.

Спорт[ред.ред. код]

У 2013 році в Луанді разом з Намибе, пройшов 2013 FIRS Чоловічий роликовий чемпіонату світу з хокею. Це перший раз, коли Чемпіонат світу з хокею на роликах проводиться в Африці.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Луанда побратим з: Сан-ПаулуБразилія[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Luanda. World Gazetteer. Архів оригіналу за 2013-07-25. 
  2. Луанду признали самым дорогим городом в мире. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  3. Найдорожче місто у світі. Архів оригіналу за 2013-07-25. 
  4. Câmara Municipal de Belo Horizonte. Lei n° 1.485 de 7 de maio de 1968 (pt). Архів оригіналу за 2012-08-04. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Ангола Це незавершена стаття з географії Анголи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.