Лубенці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Лубенці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Кам'янський район
Рада/громада Лубенська сільська рада[1]
Код КОАТУУ 7121883001
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Locator Dot2.gif
Розташування села Лубенці
Основні дані
Населення 311 (на 2001 рік)
Поштовий індекс 20820
Телефонний код +380 4732
Географічні дані
Географічні координати 49°11′39″ пн. ш. 32°14′09″ сх. д. / 49.19417° пн. ш. 32.23583° сх. д. / 49.19417; 32.23583Координати: 49°11′39″ пн. ш. 32°14′09″ сх. д. / 49.19417° пн. ш. 32.23583° сх. д. / 49.19417; 32.23583
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Водойми річка Тясмин
Відстань до
обласного центру
30,1 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради село Лубенці, вул. Зозулевича, 40
Сільський голова Макаренко Надія Іванівна
Карта
Лубенці is located in Україна
Лубенці
Лубенці
Лубенці is located in Черкаська область
Лубенці
Лубенці

Лу́бенцісело в Україні, в Кам'янському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване на правому березі річки Тясмин на північній околиці Холодного Яру в продовженні одного з його ярів під назвою Червоний Яр за 25 км на північний схід від районного центру — міста Кам'янки. Населення 311 чоловік (на 2001 рік).

Історія[ред.ред. код]

У документальних джерелах село згадується з часів кріпаччини. Воно було власністю двох поміщиків С. М. Бронякевича і Р. П. Малчевського. Пізніше селом володіли нащадки Малчевського по жіночій лінії.

Перші документальні згадки про церкву датуються 1729 роком. Згадана вона з тим, що тогдішній місцевий священик отець Кузьма навідріз відмовився приймати унію. Кілька разів церкву відновляли — в 1778, 1834 роках. Проіснувала до 1941 року.

Мешканці села брали участь у визвольних війнах, осередки яких базувалися в Холодному Яру, зокрема в Хмельниччині і Коліївщині. В 19191920 роках в селі розташовувалась бойова сотня гайдамаків Холодного Яру під командуванням Прокопа Пономаренка. До 1922 року на околицях села йшли жорстокі бої проти радянської влади.

Багато людей померло від голоду під час голодомору в 1932—1933 роках. Понад десяти були репресовані радянською владою, а село в документах НКВС значилось як неблагонадійне.

В роки радянсько-німецької війни 175 жителів села пішли на фронт, 88 з них загинули в боях, 25 нагороджені бойовими орденами і медалями. В селі споруджено два пам'ятника і два обеліска воїнам-визволителям та партизанам, які загинули у боротьбі з нацистами.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 689 чоловік, працював колгосп імені Жовтневої революції, який мав в користуванні 2,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,4 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалось на відгодівлі молодняка великої рогатої худоби. На той час в селі працювали восьмирічна школа, будинок культури, клуб, бібліотека з фондом 7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Територія села була заселена ще за доісторичних часів. В музеї Лубенської школи зберігається крем'яне скребло часів неоліту, знайдена на околицях села.

У перехідний період від доби бронзи до залізної доби в XI—XVIII століттях до н. е. територія села була заселена племенами чорноліської культури, про що свідчить виявлене тут у 1952 році городище, в якому знайдені уламки глиняних горшків, вироби із кістки і кременю. Виявлені зразки бронзового виробництва. У цьому ж році виявлене ранньоскіфське поселення в урочищі Гайдамацька гора.

У 2006 році на території села виявлено залишки козацького зимівника 17 століття.

Сучасність[ред.ред. код]

В селі діє середня школа, збудована за спецпроектом наприкінці 90-х років 20 століття. В її приміщенні також розташовані поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, сільська рада, магазин, бібліотека. Станом на початок 2017 року школа не працює. В приміщенні школи діючими є тільки поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт і сільська рада.

У селі два господарники: СТОВ «Надія» і СТОВ «Молеф», працює клуб.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]