Лубрикатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пневматичний лубрикатор.

Лубрика́тор (рос. лубрикатор, англ. lubricator, нім. Lubrikator m, Schmiervorrichtung f, Schmierpresse f) — автоматично діючий прилад для подачі мастила під тиском на поверхні тертя машини.[1]

У свердловинних технологіях, лубрикатор — це труба, що має на одному кінці фланець, а на іншому — сальник для ущільнення дроту або кабеля, на якому опускається прилад у свердловину. При опусканні глибинних приладів у працюючі свердловини з надлишковим тиском на гирлі використовують лубрикатори, які встановлюють на фонтанній арматурі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ingram, Mike (2001). The MP40 Submachine Gun. Zenith Imprint. с. 85. ISBN 0760310149.

Джерела

[ред. | ред. код]