Луганда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луганда
Luganda
Поширена в: Уганда Уганда
Регіон: Буганда
Носії: 3010000 (1991, перепис)
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезька макросім'я
Бенуе-конголезька сім'я
Бантоїдна гілка
Група банту
Зона J
Група ньоро-ганда
Офіційна: немає
Коди мови
ISO 639-1 lg
ISO 639-2 lug
ISO 639-3 lug

Луганда, або ганда, — мова сім'ї банту, поширена головним чином в Уганді, в регіоні, званому Буганда (від назви народу ганда, що населяє його).

Крім представників народу ганда, нею володіють близько 100 000 представників інших етносів (1991, перепис), разом близько 3 млн мовців. Носіїв цієї мови найбільше проживає саме в Уганді. Це друга за поширеністю мова в Уганді, вона поступається лише англійській.

Історія[ред.ред. код]

Мовна карта Уганди. Зеленим кольором позначені мови банту

Проникнення на території Уганди племен банту датується приблизно першою половиною I тисячоліття н. е. До XVI століття на території Буганди вже існувала централізована держава. Активні контакти з європейськими та арабськими торговцями і колонізаторами поширюються лише від середини XIX ст.

Тоді ж почалося і дослідження мови луганда, яким займалися в першу чергу місіонери. З початку XX століття на території Уганди починає поширюватися суахілі, лінгва-франка Східної Африки. Після здобуття незалежності Угандою офіційною мовою країни стала англійська.

Розглядалася також можливість надання цього статусу одній з тубільних мов, і двома основними кандидатами були луганда і суахілі. Багато хто з тих, хто не належав до народу ганда, були проти луганди. Врешті при Іді Аміні вибір був зроблений на користь суахілі, однак у 1995 році це рішення було скасовано. У 2005 році парламент Уганди відновив суахілі як національну мову країни; луганда залишається предметом викладання в школах Буганди; нею також ведеться викладання в початковій школі. Орфографія закріплена рішенням конференції народу ганда в 1947 році.

Лінгвістична характеристика[ред.ред. код]

Мова луганда в цілому є досить типовим представником сім'ї банту; серед інших її виділяють нетривіальні обмеження на структуру складу, наявність гемінат (подвоєних приголосних) та довгих голосних.

Алфавіт і орфографія[ред.ред. код]

Луганда використовує латинський алфавіт без додаткових діакритичних знаків, але з використанням диграфів. Подвоєнням голосних позначається довгота, не обумовлена зовнішніми причинами (так, перед сполученнями « носовий + вибуховий» голосні пишуться як короткі, хоча насправді вони в цій позиції завжди довгі (див. # Фонологія). Геміновані приголосні позначаються подвоєнням літери (в разі диграфів — подвоєнням першого елемента). У алфавіті використовуються голосні літери a, e ( [e]), o ( [o]), i, u, приголосні b, c( [tʃ]), d, f, g, j( [ʤ]), k, l, m, n, p, r, s, t, v, w, y, ŋ (остання іноді замінюється на ng'). Існують диграфи ny ( [ɲ]) і ng [ŋg]. Буква k перед i і y позначає [tʃ], g відповідно позначає [ʤ].

Фонологія[ред.ред. код]

У луганда п'ять голосних: [a], [e], [i], [o], [u], кожен з яких розрізняє довгі і короткі варіанти. Приголосні луганда представлені в таблиці.

білабіальний Лабіодентальний Альвеолярні Постальвеолярние палатальні Велярний
змичні p, b t, d k, g
Носові m n ɲ ŋ
Тремтячий r 1
Фрикативні f, v s, z
Африкати ʧ, ʤ
Апроксиманти w j
Латеральний l 1 ʎ 2
  1. [l] і [r] є алофонами, але ця різниця відображається в орфографії
  2. ʎ є звичайною реалізацією /lj/

Допустимі структури складу у луганда такі:

  • V
  • CV
  • CCV
  • NCV
  • CSV
  • CCSV
  • NCSV

Тут C — приголосний, CC — гемінат (а не просто збіг), V — голосний (короткий або довгий), S — глайд. Можна помітити, що можливий і інший аналіз, при якому закриті склади в луганда можливі, за умови що в коді може знаходитися тільки перша частина геміната або носовий; проте відзначимо, що слово в луганда в будь-якому випадку не може закінчуватися на закритий склад.

Серед фонотактичних обмежень треба зазначити наступні:

  • Перед гемінатою зустрічається тільки короткий голосний.
  • Перед групою NC всі голосні довгі.
  • Після групи CS голосні завжди довгі, якщо це не заборонено першим правилом. Це пов'язано з тим, що два голосних підряд у луганда заборонені, а якщо такий збіг з'являється, то або перший голосний випадає, або він стає глайдом, а другий подовжується (зберігаючи тим самим незмінним число мор).

Винятком тут є кластер [ggw] (гемінована відповідністьw), після якої допускаються як довгі, так і короткі голосні. Як і багато інших мов банту, луганда — тонова мова, розрізняє високий і низький тон.

Посилання[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.