Луганський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луганський тролейбус
Trolleybuses in Luhansk, Ukraine.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Місто  Луганськ
Дата відкриття 25 січня 1962 (57 років)
Довжина контактної мережі 84 км (на 2014)
Моделі тролейбусів в експлуатації ЗіУ-682Г-016.02, Дніпро-Е187, ЮМЗ-Т1Р (Т2П), Богдан Т601.11, Богдан Т601.12, Škoda 14Tr (пасажирські); Škoda 9Tr20 (1 службовий)
Експлуатуюче підприємство «Луганськелектротранс»

Лугáнський тролéйбус — тролейбусна мережа України в обласному центрі місті Луганську, один з двох видів громадського електротранспорту міста. Довжина тролейбусних ліній станом на 2014 рік становила 84 км.

Історія[ред. | ред. код]

Проект пуску тролейбусу у Луганську обговорювався у 1945, 1950 та 1961 роках.

Обкатка першої лінії луганського тролейбуса відбулася 16 січня 1962 року, а вже 25 січня 1962 року розпочався регулярний тролейбусний рух у місті[1]. Тогочасний тролейбусний парк налічував 3 тролейбуси, що курсували за маршрутом «Палац спорту — Мікрорайон» (сучасний Квартал Шевченка), довжина маршруту становила 11 км[2].

20 листопада 1962 року маршрут № 1 було подовжено від Палацу спорту до вулиці Чапаєва, довжина лінії збільшилась до 12,3 км[3].

У листопаді 1963 року Київський завод електротранспорту ім. Ф. Дзержинського поставив до Луганська 7 машин типу Київ-4[3].

10 січня 1964 року тролейбусну лінію було подовжено на 3 км та відкрито маршрут № 2 сполученням вулиця Чапаєва — містечко заводу Жовтневої Революції[3]. 29 грудня лінію було подовжено до кварталу Молодіжного на 5,2 км.

У 1964 році відбулася перенумерація маршрутів за чеським або польським прикладом: маршрут № 1 став маршрутом № 51, маршрут № 2 — маршрутом № 52. Протягом 19641965 років планувалось провести тролейбусні лінії від вулиці Радянської по 23-й лінії до Заводу імені Жовтневої Революції (нереалізований проект) та подовжити існуючу лінію до Сільгоспінституту та шахти «Ворошиловградська № 1» (подовжено у 1983 році)[3].

У 1965 році тролейбусну лінію подовжено від вулиці Чапаєва до кварталу Гайового, з'явився нерегулярний маршрут № 51А «Палац спорту» — Автовокзал», що втім проіснував нетривалий час[3].

1 квітня 1966 року було відкрито маршрут № 53 сполученням «Будинок оборони (Автовокзал) — Квартал Молодіжний». 20 травня лінію маршрутів № 52 та № 53 було подовжено на 5,2 км від кварталу Молодіжний через Ворошиловградський машинобудівний інститут до кварталу Гагаріна[3].

Тролейбус Škoda 9Tr (№ 099), який використовується як «технічна допомога» в Луганську (2012)

Станом на 1969 рік в луганському тролейбусному парку налічувалось вже понад 100 одиниць рухомого складу. У 1970 році луганський тролейбусний парк поповнився кількома тролейбусами чеського виробництва «Škoda».

У 1983 році тролейбус з'єднав Луганськ з селищем міського типу Ювілейним (маршрут № 57).

У 1984 році місто отримало перші тролейбуси Škoda 14Tr.

У 1988 році введена в експлуатацію лінія від кварталу Гайового до кварталу Південного, у зв'язку з чим, маршрут № 51 було подовжено до нової кінцевої зупинки.

Станом на 1990 рік у місті працювало приблизно 120 тролейбусів моделей Škoda 9Tr та Škoda 14Tr. Мережа складалась з 7 тролейбусних маршрутів:

Тролейбусні маршрути станом на 1990 рік
Початковий пункт Кінцевий пункт
51 Квартал Південний Автовокзал
52 Квартал Гайового Квартал 50-річчя Жовтня
53 Автовокзал Квартал 50-річчя Жовтня
54 Квартал Гайового Квартал Комарова
55 Автовокзал Квартал Комарова
56 Палац спорту «Динамо» Квартал 50-річчя Жовтня
57 Селище Ювілейне Площа Героів ВОВ

У 1993 році відбулося поповнення рухомого складу тролейбусів Луганська ЮМЗ Т1[4]. Тролейбуси надходили невеликими партіями протягом всього 1993 року. Загалом луганський тролейбусний парк поповнився 15 новими машинами. В цьому році почав працювати новий маршрут № 58 «Квартал Південий — Площа Героїв ВОВ», а маршрут № 51 було скорочено до кварталу Гайового. Також скорочено лінію маршруту № 52 «Завод імені Пархоменко — Квартал 50-річчя Жовтня».

У 1994 році, у зв'язку з аварією трамвая на вулиці 16 лінія, що спричинила до гибелі 26 чоловік, була спроваджена експертиза у трамвайному та тролейбусному депо. Замість технічного персоналу, який випустив на лінію несправну машину, покарання понесли саме трамваї і тролейбуси, які не змогли пройти експертизу на придатність. В тролейбусному депо було списано понад 60 тролейбусів Škoda 9Tr, скасовано маршрути № 55 та 56.

На початку 2000-х років маршрут № 51 повернувся до кінцевої зупинки «Квартал Південий», а маршрут № 58 було скасовано. У 2003 році скасований маршрут № 52, у зв'язку з недостатньою кількістю робочих машин. У 2004 році припинено випуск на лінію тролейбусів ЮМЗ Т1.

У 2006 році місто отримало 3 нових тролейбуси ЗіУ-682Г з Росії.

У 2007 році виведені з експлуатації тролейбуси Škoda 9Tr на міських маршрутах. Останній тролейбус був переобладнаний на технічний.

У 2008 році надійшли 3 нових тролейбуса Дніпро Т103, які були копією ЗіУ-682Г, але зібрані на Південному машинобудівному заводі. В цьому ж році списані останні тролейбуси ЮМЗ Т1, які не пройшли «скорочування». Всього з 15-ти ЮМЗ Т1 було скорочено лише 5.

У 2010 році розпочав роботу маршрут № 52 «Квартал 50-річчя Жовтня — Квартал Мирний». Тролейбусний парк поповнився 16 тролейбусами Богдан Т60111 виробництва «Богдан»[5][6].

Станом на 2012 рік на балансі КП «Луганськелектротранс» перебувало 40 пасажирських та 2 службових тролейбуса.

25 січня 2012 року тролейбусному руху в Луганську виповнилося 50 років.

Впродовж 1922 листопада 2013 року демонтовано невикористовуване тролейбусне кільце «Завод Пархоменка». Демонтаж проведений у зв'язку з будівництвом шляхопроводу по вулиці Радянській і подальшим розширенням автошляху.

23 листопада 2013 року у зміненому вигляді відновлений тролейбусний маршрут № 58 «Квартал Мирний — Центральний ринок» (скорочена версія маршруту № 52). На маршруті працювали 2 машини.

1 грудня 2013 року відновлено тролейбусний маршрут № 56 «Квартал 50-річчя Жовтня — Центральний ринок» (скорочена версія маршруту № 52). На маршруті працювали 2 машини.

У квітні 2014 року, через барикади по вулиці Радянській напроти захопленого бойовиками Луганського СБУ, рух тролейбусів було розірвано між західними та східними частинами міста. Тролейбусні маршрути працювали за тимчасовими маршрутами:[7]

Тролейбусні маршрути станом на квітень 2014 року
Початковий пункт Кінцевий пункт
51А Центральний ринок Квартал Південний
52А Автовокзал Квартал 50-річчя Жовтня
53 Автовокзал Квартал 50-річчя Жовтня
54А Автовокзал Квартал Комарова
57 Центральний ринок Експериметальна база
58 Центральний ринок Квартал Мирний

Станом на липень 2014 року, у зв'язку з військовими діями рух електротранспорту в місті було зупинено. Останніми, до закриття, працювали трамвайні маршрути № 1, 2, 3, 7.

У липні 2014 року тролейбусна лінія до Експериментальної бази була пошкоджена в результаті бойових дій. На ділянці від кварталу Гайового до Аграрного університету, в районі школи № 32 та ринку смт Ювілейного контактна мережа демонтована.

Станом на серпень 2019 року на балансі КП «Луганськелектротранс» перебувало 13 тролейбусів в робочому стані.

Маршрути[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік в Луганську налічувалось 5 регулярних тролейбусних маршрутів та 1 нерегулярний. У 2018 році діяли 3 тролейбусних маршрута № 51, 52 і 58[8][9][10].

Станом на серпень 2019 року у Луганську працює лише єдиний тролейбусний маршрут № 52[11].

   Діючий маршрут
   Скасовані маршрути
Перелік тролейбусних маршрутів в місті Луганськ[12]
Початковий пункт Кінцевий пункт Довжина, км Примітки
51 Автовокзал Квартал Південний 11,91
52 Квартал 50-річчя Жовтня Квартал Мирний 16,7 Найдовший маршрут міста
52А Автовокзал Квартал 50-річчя Жовтня Тимчасовий
53 Автовокзал Квартал 50-річчя Жовтня 14[13]
54 Квартал Комарова Квартал Гайового 23[14]
54А Автовокзал Квартал Комарова Тимчасовий
55 Автовокзал Квартал Комарова
56 Площа Героїв ВВВ Квартал Мирний Скорочена версія маршруту № 52
57 Площа Героїв ВВВ Експериментальна база
(смт Ювілейне)
22[15]
58 Площа Героїв ВВВ Квартал Мирний 8,68 Нерегулярний

Оплата проїзду[ред. | ред. код]

Для оплати проїзду в тролейбусах Луганська використовується одноразовий квиток.

Вартість Період
з до
50 коп. 5 березня 2008
75 коп. 5 березня 2008[16] 1 лютого 2009
1 грн. 1 лютого 2009[17] 19 вересня 2011
1 грн. 25 коп. 19 вересня 2011[18] ?
3 грн. 11 квітня 2015 ?
8 рос. руб. 15 січня 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Луганському тролейбусу — 50 років! (рос.)
  2. Будинок рад, «Гастроном», інститут — де в Луганську вперше проїхав тролейбус (рос.)
  3. а б в г д е Розвиток тролейбуса в перші роки Архівовано 2 березень 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Тролейбуси ЮМЗ Т1 в Луганську (рос.)
  5. До Луганська прийшли тролейбуси та автобуси «Богдан»[недоступне посилання з липень 2019](рос.)
  6. Луганськ забезпечать новими тролейбусами(рос.)
  7. Луганськ. Тимчасова схема руху тролейбусів станом на 18.06.2014
  8. Схема тролейбусних маршрутів міста Луганська у період з 06.02.2017 по літо 2017
  9. Схема тролейбусних маршрутів міста Луганська у період з грудня 2015 по 03.02.2016, а також з літа 2017 по 04.12.2017
  10. Схема тролейбусних маршрутів міста Луганська станом на 04.12.2017
  11. В окупованому Луганську працює один тролейбусний маршрут // Пасажирський транспорт, 2019-08-19 (рос.)
  12. Транспорт Луганська. Повний перелік актуальних маршрутів міського транспорту (рос.)
  13. Маршрут № 53[недоступне посилання з липень 2019] (рос.)
  14. Маршрут № 54[недоступне посилання з липень 2019] (рос.)
  15. Маршрут № 57[недоступне посилання з липень 2019] (рос.)
  16. Ракурс+ З 5 березня в Луганську подорожчає проїзд в міському транспорті (рос.)
  17. У Луганську проїзд у трамваї та тролейбусі становитиме 1 грн.(рос.)
  18. Ракурс+ У Луганську виросли тарифи на проїзд в електротранспорті (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]