Лугуру
| Лугуру Luguru, суах. Waluguru | |
|---|---|
 Поселення в горах Улугуру, початок ХХ ст. (між 1906 і 1918). | |
| Кількість | понад 0,4 млн осіб (2009) |
| Ареал |
 Танзанія |
| Близькі до: | Зарамо, народи банту |
| Мова | кілугуру |
| Релігія | мусульмани, християни (в горах Улугуру) |
Лугу́ру (валугуру, гуру, лугулу) — народ групи банту в Танзанії.
Територія, чисельність, мова, релігія[ред. | ред. код]
Проживають у східній частині центральної Танзанії, адміністративно це райони Кілоса і Морогоро регіону Морогоро, а також регіон Пвані, дисперсно урбанізованими групами в столиці місті Дар-ес-Саламі та на Занзібарі. Край народу лугуру — Улугуру поділяється на рівнинну й гірську (однойменні гори) частини.
Станом на 2009 рік представників народу лугуру — 404 тисячі осіб[1].
Розмовляють мовою кілугуру (чілугуру), діалекти невідомі; писемна (на основі латинки). Молодь застосовує також англійську, тоді як старше покоління людей лугуру, зокрема в горах є переважно неосвіченим (2000-ні).
За релігією переважно мусульмани-суніти, серед лугуру-горян є християни.
Супільство, господарство, культура[ред. | ред. код]
Традиційно лугуру — матрилінійний народ, традиції збереглись переважно у горян; рівнинні лугуру активно задіяні в сільському господарстві (таро, маніок) та сфері обслуговування.
До 1990-х років традиційні суспільство і методи виховання (зокрема ініціації) відігравали більшу роль. Дотепер люди старшого віку практикують і полюбляють поміч, народні зібрання й гуляння, участь у традиційних церемоніях.
В культурному плані лугуру добре відомі традиційними танцями в період від жовтня до січня, надто жителі сіл Longwe, Tegekelo, Mgeta, Kumba, Singisa, Bwakira, Kolero, Nyamighadu тощо. Своєрідна національна кухня.
На початку 1970-х років Інститут суахілійських студій при Дар-ес-Саламському університеті на чолі з Т.С.Й. Сенго здійснював збирання і запис зразків фольклору різних танзанійських народів, зокрема і лугуру[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Luguru. A language of Tanzania (англ.)}
- ↑ Громова Н.В., Урманчева А.Ю. Танзанийские сказки-билингвы // в кн. Африканская сказка III. К исследованию языка фольклора., Москва.: «Восточная литература» РАН, 2005, 519 с. — С. 215-216 (рос.)
Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Luguru. A language of Tanzania (англ.)