Лудовіко Антоніо Мураторі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лудовіко Антоніо Мураторі
італ. Ludovico Antonio Muratori
Псевдоніми Lamindo Pritanio[1], Leucoto Gateate
Народився 21 жовтня 1672(1672-10-21)[2][3][…]
Віньйола, Провінція Модена, Емілія-Романья
Помер 23 січня 1750(1750-01-23)[2][3][…] (77 років)
Модена, Емілія-Романья[5]
Поховання
Діяльність історик, письменник, священник, бібліотекар, архівіст, філософ, нумізмат, пресвітер
Alma mater University of Modena and Reggio Emiliad
Членство Лондонське королівське товариство
Аркадська академія
Академія делла Круска
Нагороди

Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Лудовіко Антоніо Мураторі у Вікісховищі

Лудовіко Антоніо Мураторі (італ. Ludovico Antonio Muratori; 1672—1750) — священик, куратор бібліотеки Есте в Модені і Амброзіанської бібліотеки, найбільший історіограф свого часу. Автор численних праць з церковної історії і першовідкривач Мураторієвого канону, він сприяв розвитку вчення про історичну критику. З приводу спору герцога Моденського з папою про право володіння містами Комаккьо і Ферраро Мураторі видав ряд вчених досліджень, важливих для історії світської влади пап. Він вів велике листування, в тому числі з кількома понтифіками, яке було опубліковано.

Виступив як ініціатор публікації фундаментального зводу хронік і творів з історії Італії «Rerum Italicarum scriptores», підготувавши і відредагувавши його перші 25 томів, що виходили з 1723 по 1751 рік у Мілані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. а б SNAC — 2010.
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118844520 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Посилання[ред. | ред. код]