Лук'янівка (Київ)
| Лук'янівка | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°27′56″ пн. ш. 30°27′59″ сх. д. / 50.46556° пн. ш. 30.46639° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна  | |||
| Адмінодиниця |
Київ | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 Лук'янівська | |||
| Карта | ||||
  Лук'янівка Лук'янівка (Київ) | ||||
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Лук'я́нівка — історична місцевість у Шевченківському районі міста Києва між вулицями Дегтярівською і Загорівською, Кмитовим і Бабиним ярами. Лук'янівська площа є центральною площею місцевості. На ній розташований Лук'янівський ринок. Лук'янівське кладовище розташоване між Лук'янівкою і Сирцем. Головні вулиці: Січових Стрільців, Юрія Іллєнка, Глибочицька, Чорновола.
На жаль, стаціонарні археологічні дослідження тут ніколи не здійснювалися, але маємо ще з XIX ст. численні повідомлення про випадкові знахідки на Лук'янівському плато окремих речей, монет і скарбів римського та давньоруського часу. За деякими даними у східній частині плато (Татарка) існував давньоруський могильник.
Дещо південніше від Татарки тривалий час зберігалися залишки давніх валів, котрі обстежувалися ще наприкінці XIX ст. В. В. Хвойкою На великому мисі Лук'янівського плато — горі Юрковиці у 1965 р. Є. В. Максимовим, під час її зриття, частково досліджено поселення зарубинецької культури, укріплене городище VIII—IX ст. та могильник [Толочко, 1970, с. 47].
Інформація про археологічні пам'ятки давньоруського часу, виявлені на Лук'янівському плато, хоча і уривчаста, але досить численна. На її підставі ще наприкінці XIX ст. відомим києвознавцем М. І. Петровим було зроблено припущення, що до кінця IX ст. головний містоутворюючий центр Києва знаходився саме тут і лише згодом, внаслідок зміни загальної соціально-політичної ситуації, він зміщується на Замкову і Старокиївську гору [Петров 1897, с. 7-9].[1]
- 1700—1800 — місцевість Лук'янівка на плані Києва[2] XVIII ст., біля верхів'їв струмків Глибочиця та Скоморох. Тут проходив Старий Житомирський шлях — східна частина транс-європейської Королівської дороги Via Regia.
- 1824 — згаданий хутір київського золотаря С. Стрельбицького у передмісті Лук'янівки
- Заселення місцевості почалося у 30–40-х роках XIX століття. Жителі самостійно захоплювали землі, без документального оформлення. 1851 року ця місцевість офіційно увійшла до меж міста. Стару забудову було повністю знищено на початку 1980-х років.
- 1863 — відкрито Лук'янівський тюремний замок
- 1871 — започатковане Лук'я́нівське кладовище та будівництво церкви Феодора Освяченого
- 1872 — брати Чоколови відкрили в долині Глибочиці винокурно-дріжджовий завод, один з найбільших в тогочасному Києві
- 1885 — коштом родини Бродських споруджено перші цегляні корпуси Київської єврейської лікарні, нині — Київська обласна клінічна лікарня № 1
- 1889 — почалася історія садиби О. Більського, якій у 1930-ті роки судилося стати головною урядовою резиденцією України.
- 1892 — відкрито Лук'янівське трамвайне депо, а також механічний завод, який з 1922 року названо іменем засновника Донецько-Криворізької республіки Ф. Сергєєва (Артема)
- 1900 — засновано Лук'янівський народний будинок, Дегтерьовські доброчинні заклади, Київський кабельний завод
- 1902 — по вулиці Юрія Іллєнка (Київ), 81-2 (колишня — вул. Велика Дорогожицька, 75), відкрито Олексіївський притулок для дітей військових, побудований за проєктом Ієроніма Кітнера, одного з авторів комплексу Політехнічного інституту.
- На розі вулиць Львівської та Новоглибочицької в 2-поверховому цегляному будинку відкрито кінотеатр «Люкс». З 20-х років він увійшов до першої десятки радянських кінотеатрів Києва, отримав назви — спочатку «12-те Держкіно», потім «7-ме Держкіно», а потім «5-те комсомольське звукове кіно». Наприкінці 30-х перейменований на «Комунар».
- 1910 — відкрито трамвайний рух вулицями Глибочицькою та Дмитрівською
- 1911 — на вулиці Дегтярівській споруджено Луцькі казарми
- 1912 — по вулиці Юрія Іллєнка (Київ), 81 (колишня — вул. Велика Дорогожицька, 75), відкрито Шосту київську гімназію, зведену за проєктом Олександра Кобелєва. З 1953 по 1999 рік будівлі належали КВІРТУ. При гімназії була 7-ма земська лікарня (зараз у цьому приміщенні знаходиться Державна кримінально-виконавча служба України — раніше Державна пенітенціарна служба України.
- 1913 — Перша Всеросійська спортивна олімпіада на Спортивному полі. Майбутнім академіком Миколою Кащенком на вул. Дорогожицькій засновано Акліматизаційний сад.
- З часу Першої Світової війни до початку 60-х років довкола Дегтярівської вулиці пролягали розгалужені залізничні колії та існувала вантажна станція. Після їх ліквідації тут було прокладено трамвайну лінію до житлового масиву Відрадний
- 1932 — на вулиці Загородня середня засновано автобронетанкові майстерні Київського військового округу, на базі яких з 1945 року було створено Київський мотоциклетний завод..
- кінець 30-х років — засновано стадіон «Старт»
- 1946 — У зв'язку з впорядкуванням проїзду по магістральних вулицях Велика Житомирська, Львівська, Дорогожицька, Осіївська та зняття з них трамвайних колій, уздовж колишнього русла річки Скоморох було прокладено трамвайну лінію маршруту № 4
- 1947 — 6 листопада відкрито рух тролейбусів за маршрутом № 4: Урядова пл. — вул. Новоовруцька. У 50-ті роки тролейбусні лінії продовжено до Сирця та Куренівки, а згодом також вулицею Чорновола.
- 1982 — на місці знесеного кінотеатру «Комунар», з нагоди 1500-річчя Києва, відкрито кінотеатр «Київська Русь» — тоді найбільший кінотеатр України та один з найбільших у Європі.
- 1986 — на місці Акліматизаційного саду академіка Кащенка за проєктом Ігоря Шпари споруджено будівлю Київської вищої партійної школи при ЦК КПУ
- 1997 — відкрито станцію метро «Лук'янівська» та перший в Україні ресторан мережі МакДональдз
- ↑ Івакін, Гліб Юрійович (2 травня 2002). Проблеми охорони археологічних пам'яток Києва. Охрана памятников. Інститут археології НАН України. Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ Планъ Кіева отъ 1700 до 1800 года. starkiev.com (рос.). 10 лютого 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 10 лютого 2020.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Лук‘янівка. Татарка / Д. В. Малаков. — К. : Либідь, 2017. — 80 с. — (Твій Київ). — ISBN 966-06-0728-6.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |