Луканюк Богдан Степанович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Богдан Степанович Луканюк
Народився	12 квітня 1947(1947-04-12) (77 років) м. Коломия, Івано-Франківська область
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	фольклорист
Alma mater	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Посада	Завідувач кафедри
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства
Аспіранти, докторанти	Коваль Василь Михайлович

Луканю́к Богда́н Степа́нович (12 квітня 1947(19470412), м. Коломия, Івано-Франківської області) — український музикознавець, етномузикознавець, організатор науки, педагог.

Біографія

Народився 12 квітня 1947 року в місті Коломия на Станіславщині (зараз Івано-Франківська область). Виріс в інтелігентній покутській родині. Батько Степан був вчителем скрипки, завучем Коломийської музичної школи. Мати Марія (дівоче прізвище — Арсенич) — закінчила учительську семінарію, певний час працювала в загальноосвітній школі.

У 1962 році розпочав музичні заняття в Коломийській музичній школі, а в 1966 році продовжив навчання в Дрогобицькому музичному училищі по класу скрипки (викладачі — М. Рузічнер, Р. Рубінгер, Т. Ковалик, Я. Сорокер, С. Барам).

Після закінчення училища працював у містечку Турка на Львівщині завучем місцевої музичної школи, викладав гру на скрипці та музично-теоретичні дисципліни (1966—1968).

В 1967 році вступає на теоретико-композиторський факультет Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, потрапляє в клас професора, доктора мистецтвознавства Стефанії Павлишин. Під її керівництвом захищає дипломну роботу «Принципи тематичного розвитку». Навчаючись в консерваторії, зацікавлюється музичною фольклористикою, на що безпосередньо вплинули його викладачі — Станіслав Людкевич та Володимир Гошовський. Відвідує фольклорну секцію Студентського наукового товариства, керівником якої був Гошовський.

По закінченні консерваторії вступив до аспірантури при Науково-дослідному відділенні Ленінградського інституту театру, музики та кіно (тепер — Російський інститут історії мистецтв у Санкт-Петербурзі). В 1980 році успішно захищає кандидатську дисертацію «Народнопісенний тематизм у творчому стилі Миколи Леонтовича» (наукові керівники — професор, доктор мистецтвознавства Г. Орлов, професор, доктор мистецтвознавства А. Климовіцький).

Від 1976 року працює у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (зараз Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка): спочатку на посаді старшого викладача, з 1986 року — доцента кафедри теорії музики, а з 1997 р. — професора кафедри музичної фольклористики. Важливу роль відіграв у організації етномузикологічної роботи та налагодженні етномузичної педагогіки. З його ініціативи в 1990 році було створено Науково-дослідну лабораторію музичної етнографії, якій в грудні 1992 року надано статус Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології (ПНДЛМЕ). З 1996 року є провідним науковим співробітником ПНДЛМЕ. Ця інституція зараз утримує статус одного з найбільших центрів дослідження народної музики в Україні та Центрально-Східній Європі.

У 1990 році став завідувачем новоствореної з його ж ініціативи кафедри історії української музики та фольклористики, а з 1991 по 2017 рік очолював кафедру музичної фольклористики, яка теж була відкрита завдяки професору. В 1992 році заснував етномузикознавче відділення на теоретико-композиторському факультеті — вперше в Україні. Започатковує серію «Конференцій дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) і суміжних земель» (1990—1997, 2010, 2017).

У 2006 році започаткував щорічник «Етномузика» — спеціальна серія наукових збірок Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, де представляють свої напрацювання вчені як із України, так і з-за кордону. Паралельно впродовж 1997—2005 рр. був професором кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.

Педагогічна діяльність

Тривалий час викладав в консерваторії музично-фольклористичні дисципліни «Музичний фольклор», «Методика польової та транскрипційної роботи», «Аналіз музичних творів» за власно розробленим тематичним планом. В 1992 році розробив спеціальний «Навчальний план для спеціалізації „Етномузикознавство“», до якого входили 15 дисциплін, серед яких і нововведенні предмети «Вступ до етномузикознавства», «Аналіз народномузичних», «Музично-етнографічна транскрипція», «Фольклор народів світу», "Історія етномузикології"та ін. Розробив не лише програми для запланованих курсів, а й розширені програми-конспекти, які суттєво допомагали педагогам-початківцям у плануванні матеріалу та підготовці до лекцій. Серед них «Вступ до етномузикознавства: Програма-конспект» (1995, остання редакція 2006), «Аналіз народномузичних творів: Програма-конспект» (1997, остання редакція 2006), «Музичний фольклор: порівняльне музикознавство: Програма» (1998, острання редакція 2006), «Методика викладання музично-теоретичних дисциплін: Програма-конспект» (2006, остання редакція 2014) та ін..

Запроваджує низку навчально-методичних розробок із музично-фольклористичних дисциплін. В 2008 році пропонує «Концепцію викладання музично-етнографічних дисциплін в системі „школа-училище-виш“», де опирається на напрацювання як української, так і зарубіжної етномузичної педагогіки. Це логічно вибудувана система отримання музично-народознавчої освіти на всіх навчальних рівнях.

Наукова діяльність. Теоретичні розробки

Опублікував понад сотню наукових праць. Це різного роду розвідки з теорії музичного фольклору, історії етномузикології, етномузичного регіонування, проблем транскрибування, аналізу та типології народних наспівів, питань термінології, текстології, джерелознавства, бібліографії. Зв'язуючою ланкою між музикознавством та етномузикознавством у науковій діяльності стала кандидатська дисертація вченого, присвячена композиторській творчості Миколи Леонтовича. В ній він максимально наближується до фольклорних першоджерел, проявляє системні навички в аналізі пісенних матеріалів та їх впорядкуванні.

Серед найважливіших теоретичних етномузикологічних напрацювань — публікація «Диференціальний принцип тактування» (1989), яка попри невеликий обсяг, здійснила переворот у своїй галузі. Це нова концепція графічного документування пісенної творчості. У цій роботі вчений декларує необхідність нотувати розмаїту народнопісенну творчість різними способами, зокрема на рівні відображення тактового розміру та синтаксичного впорядкування музичного матеріалу. Для цього, разом з Михайлом Мишаничем, розробив спеціальну систему транскрипційних знаків, якою зараз користуються при нотуванні народної музики.

У 1990 році виходить наукова розробка «Питання методики географічного етномузикознавства й етнографічне регіонування західноукраїнських земель», де запропонував ієрархічний трирівневий поділ етнічних територій, що враховує етнографічний та територіальний. Виділив в межах Західної України 24 області, 8 провінцій та 2 краї.

У статті «Культуро-жанрова концепція С. Людкевича» (1993—1994) запропонував новий погляд на впорядкування усної пісенної творчості, де головними критеріями виступає етнокультурна приналежність пісень, їхня функція та музичний спосіб вираження, а поетичний зміст до уваги не береться.

У 2012 році публікується об'ємний диптих «Думова форма» та «Думовий лад», в якій на основі ретельного налізу кобзарського репертуару визначено головні композиційні елементи творів цього жанру та свого роду канони, на які слід опиратися при їх теоретичному розборі. Пропонує аналізувати твори з позиції модальності, за тетрахордовими системами.

Неодноразово приділяв увагу розробці наукової тематики, пов'язаної з ритмікою пісенної творчості. Підсумком у цьому напрямку стали дві ґрунтовні монографії композитора «Ритмічна варіаційність у пісенному фольклорі» та «Музичний часокількісний ритм».

У книзі «Ритмічна варіаційність» (2016) пропонує цілу систему термінопонять і низку новаторських підходів задля здійснення генеалогічної класифікації типових ритмічних форм народнопісенних творів.

Найновіша робота «Музичний часокількісний ритм» (2017) взагалі перевертає попередні теорії про музичну ритміку. Автор по-новому трактує ритмічні теорії, які розвинулись у період античності та в арабському світі на основі чого проводить паралелі з українською народнопісенною творчістю.

Основні праці

• Народно-песенный тематизм в творческом стиле Миколы Леонтовича: Дис. … канд. искусствоведения. Ленинград, 1980. 183 с. Машинопись. Министерство культуры РСФСР. Ленинградский государственный институт театра, музыки и кинематографии; научно-исследовательский отдел (автореферат дис. … канд. Исскуствоведения. 18 с.).

• Типові форми музично-етнографічної документації: Методичні рекомендації. Львів, 1981. 24 с. + 6с. дод. Львівська державна консерваторія ім. М. Лисенка.

• Диференціальний принцип тактування // Актуальні питання методики фіксації та транскрипції творів народної музики: Збірник наукових праць / Упорядник Б. Луканюк. Київ, 1989. С. 59-86. Київська державна консерваторія ім. П. І. Чайковського.

• Питання методики географічного етномузикознавства й етнографічне регіонування західноукраїнських земель // Перша конференція дослідників народної музики західноукраїнських земель (Львів, 22-24 березня 1990 р.): Програма і тези наукових повідомлень / Упорядник Б. Луканюк. Львів, 1990. С.6-8 Львівська державна консерваторія ім. М. Лисенка.

• Про тактування творів народної музики: До постановки питання // Друга конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських земель): Теоретичні студії / Упорядник Б. Луканюк. Львів, 1991. С. 12-19. Вищий державний музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові.

• Музично-етнографічна практика: Методичні рекомендації для теоретико-композиторського факультету. Київ, 1995, 22 с. Методичний кабінет навчальних закладів Міністерства культури.

• Пам'ятка студента-практиканта та збирача-почаківця: Методичні рекомендації для студентів спеціальності 7.020205 «Музичне мистецтво» спеціалізації «Викладач, артист, керівник фольклорного ансамблю». Рівне, 2001. 24 с. Інститут мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету; кафедра музичного фольклору.

• Народна музика Галичини та Володимирії: Матеріали до нотографії (1790–1950). Львів: Терус, 2001. 68 с. Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка.

• Методика викладання музично-етнографічних дисциплін: Програма-конспект // Етномузика. Львів, 2014. Число 10 / Упорядник Б. Луканюк. С. 136—165. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Вип. 33.

• До історії терміна «етномузикологія» // Етномузика. Львів, 2006. Число 1 / Упорядник Б. Луканюк. С. 9-32. Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка. Вип. 12.

• Станіслав Людкевич як зачинатель типологічної школи в українському етномузикознавстві // Пам'яті Яреми Якуб'яка (1942—2002) / Упорядник М. Кушнір. Львів, 2007. С. 140—161. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Вип. 16.

• Концепція викладання музично-етнографічних дисциплін в системі «школа-училище-виш» // Етномузика. Львів, 2009. Число 5 / Упорядники І. Довгалюк, Ю. Рибак. С. 106—158. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Вип. 22.

• Думова форма//Етномузика. Львів, 2013. Число 9 / Упорядник І. Довгалюк. С. 9-79. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Вип. 30.

• Думовий лад // Родина Колессів — спадкоємність науково-мистецьких традицій (з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси): Збірник наукових праць та матеріалів / Упор. І. Довгалюк, А. Вовчак. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. С. 463—535. Серія «Українська філологія: школи, постаті, проблеми». Вип. 13.

• Ритмічна варіаційність у пісенному фольклорі: Теоретико-методологічне дослідження. Львів, 2016. — 208 с.

• Музичний часокількісний ритм. Львів, 2017.– 304 с.

Джерела та література

• Десята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель (Львів, 21-23 квітня 2017 року): Збірка статей і матеріалів на пошану професора Богдана Луканюка / Редактор-упорядник Ю. Рибак. Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка, кафедра музичної фольклористики; Проблемна науково0дослідна лабораторія музичної етнології. Львів, 2017. [[https://web.archive.org/web/20220123204835/http://conservatory.lviv.ua/wp-content/uploads/2017/03/cimp-10_maket_a5.pdf Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]]

Посилання

• Луканюк Богдан Степанович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 197-198.
• Луканюк Богдан. Типові форми музично-етнографічної документації. – Львів, 1981. [1]
• Луканюк Богдан. Народна музика Галичини та Володимирії: Матеріали до нотографії (1790-1950). – Львів, 2001. [2]
• Луканюк Богдан. Матеріали до бібліографії польської етномузикології ХІХ–ХХ ст. – Львів, 2006.[3]
• Луканюк Богдан. Юрій Цехміструк. Народні пісні Волині: Фонографічні записи 1936-1937 років. – Львів; Рівне, 2006.[4] [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]