Лукаш Бодашевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лукаш Юліан Бодашевський
Народився 18 жовтня 1849(1849-10-18)
Львів
Помер 14 лютого 1908(1908-02-14) (58 років)
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність фізик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»

Обкладинка праці, присвяченої теорії руху води

Лукаш Юліан Бодашевський (пол. Łukasz Julian Bodaszewski, 18 жовтня 1849, Львів — 14 лютого 1908) — фізик і архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 жовтня 1849 року у Львові.[1] Закінчив реальну школу. У 18671872 навчався у львівській Технічній академії. Був авторизованим інженером у Львові.[2] Від 1882 року член Політехнічного товариства у Львові.[3] 1901 року входив до правління товариства.[4] У 18771882 роках працював асистентом професора фізики Політехнічної школи у Львові. При цьому 1882 року деякий час виконував професорські обов'язки.[1] 1884 року виїздив за кордон, де поглиблював знання з гідродинаміки. Після повернення, до 1902 року очолював кафедру водного будівництва.[5] За іншими даними, Бодашевський лише 1902 року став професором кафедри водного будівництва. Того ж року розробив оригінальну теорію хвилеподібного руху води і оформив її у вигляді 128-сторінкової друкованої праці.[1]

Бодашевський вперше виявив і описав явище броунівського руху молекул газу. 1881 року прочитав доповідь «O ruchu czasteczek ciał w stanie lotnym» на засіданні Товариства природничих вчених імені Коперника. Того ж року опублікував її в часописі товариства, а наступного року там же вийшла стаття, в якій довів, що спостереженнями виявлено саме явище броунівського руху. Для своїх дослідів вперше застосував метод ультрамікроскопічних досліджень (задовго до появи самого терміну). Для цих потреб модифікував звичайний оптичний мікроскоп і 1881 року опублікував його будову в часописі Dinglers Polytechnisches Journal.[1] Паралельно Бодашевський займався архітектурою. Проектував житлові та культові споруди, займався реставрацією, вів нагляд за реалізацією проектів. 1894 року став членом створеної намісництвом екзаменаційної комісії у справах надання повноважень каменярських майстрів.[6]

Помер 14 лютого 1908 року.[7] Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 17.[8] Портрет Бодашевського 1884 року написав Анджей Грабовський.[9]

Архітектура[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Кожушко Б. В., Шендеровський В. А. Забуте в науці ім'я (Лукаш Бодашевський — фізик і гідромеханік) // Вісник Національного технічного університету «ХПІ» : збірник наукових праць. Тематичний випуск : Історія науки і техніки. — Харків : НТУ «ХПІ». — 2011. — № 64. — С. 71—78.
  2. Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów : nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 200—201.
  3. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
  4. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 80.
  5. Kurzej M. Kościół p.w. Wszystkich Świętych i klasztor PP. Benedyktynek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 143. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
  6. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 365. — ISBN 83-88372-29-7.
  7. Надгробок Лукаша Бодашевського на Личаківському цвинтарі
  8. Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — C. 231. — ISBN 5-7745-0699-1.
  9. Бірюльов Ю. О. Ґрабовський Анджей // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 638. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  10. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 135. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  11. Тимофієнко В. І. Бодашевський Л. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  12. Левицька М.Житловий будинок. (вул. Дудаєва, 2) // Звід пам'яток історії та культури України.  м. Львів. — т. 1... — С. 655.
  13. Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 7.
  14. Kurzej M. Kościół p.w. Wszystkich… — S. 96.
  15. Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 217. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  16. Adamski J. Dawny kościół p.w. Św. Agnieszki i klasztor SS. Karmelitanek Trzewiczkowych (później gmach Ossolineum) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 272. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
  17. Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 26. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  18. Ruszczyk G. Kościół parafialny p. w. Najśw. Serca Jezusa w Kutach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 197, 203. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X
  19. Betlej A. Kościół p. w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i «Internat Ruski» ks. Zmartwychwstańców // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 105—106. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.