Лукаш Жолкевський
| Лукаш Жолкевський | |
|---|---|
| пол. Łukasz Żółkiewski | |
| Народився | 1594 |
| Помер | 1636 ·загиблий у бою |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], Брацлавський воєвода, Староста Переяславськийd, хмільницький старостаd і калуський старостаd |
| Рід | Жолкевські |
| Батько | Микола Жолкевський |
 | |
Лукаш Жолкевський (також Жолкєвський.[1] бл. 1594 — початок 1637[2] / 6 (16 грудня) 1637) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.
Син львівського підкоморія Миколи Жолкевського, внук белзького, руського воєводи Станіслава Жолкевського.
Навчався за кордоном, повернувся на батьківщину. Разом зі стриєм Станіславом брав участь у битві під Цецорою, потрапив до турецького полону, де перебував 2 літа. Супроводжував королевича Владислава в закордонному вояжі за вказівкою короля Сигізмунда ІІІ. Брав участь у війні зі шведами, взяв у полон командирів шведського війська під Гамерштайном, яких віддав королю. Брав участь у виправах короля Владислава IV Вази, за що отримав від нього в нагороду королівщини. Один з головних учасників перемовин від імені коронного уряду з повсталими козаками у 1630-х роках. Приятель Адама Киселя[2]. У серпні 1635 після здобуття та зруйнування козаками гетьмана Івана Сулими фортеці Кодак разом із ним мобілізували реєстровців для походу проти повстанців, у який вирушили наприкінці серпня[1].
Дідич Бродів; 1614 року Л. Жолкевський видав привілей, яким розширив права міщан. 1629 року Броди разом з іншими поселеннями стали власністю Станіслава Конєцпольського, який отримав місто частково даром, частково — за 500 тис. злотих.[3] Дав кошти для фундації колегіуму єзуїтів у Переяславі, для його функціонування передав маєток — містечко Бубнів із приналежними околицями.
Уряди (посади): брацлавський воєвода, староста калуський, хмільницький, переяславський.
Загинув у битві з козаками біля Кумейків[4], у якій командував полком німецьких найманців-піхотинців[5]. Прожив повних 42 роки, помер 1636 чи 1637 року р. неодруженим (за версією Шимона Окольского, був одружений із Кужаньською (пол. Kurzańska гербу Одровонж[6]), дітей не мав[7]). Був похований у костелі у Бубневі (його рештки під час Хмельниччини викинули з домовини, буздиган (пірнач), дорогий перстень забрали повстанці (за версією о. Каспера Несецького SJ — бунтарі), щоби помститися за заподіяні ним кривди).
- ↑ а б Щербак В. Іван Сулима // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 150. — ISBN 5-203-01639-9.
- ↑ а б Щербак В. Антифеодальні рухи на Україні… — С. 55.
- ↑ Созанський І. З минувшини міста Бродів. — Львів : НТШ, 1911. — С. 2.
- ↑ Щоденник Симеона Окольського… — С. 408.
- ↑ Там само. — С. 414.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 264. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 754. (пол.)
- Щербак В. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648—1654 рр. — К. : Наукова думка, 1989. — 128 с. — ISBN 5-12-000672-8. (в обкл.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 754. (пол.)
- Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. (пол.)
- Sysyn F. E. Between Poland and the Ukraine: The Dilemma of Adam Kysil, 1600—1653 [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Cambridge, Massachusetts, 1986. — 175 p. — P. 79—80. (англ.)
- Щоденник Симеона Окольського / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 403—416. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |