Лука Бойко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Блаженний Лука Бойко (* 1852, с. Зачопки, Холмщина — † Пратулин, Холмщина) — український селянин, один із 13 пратулинських мучеників

Життя[ред. | ред. код]

Народився у 1852 році в селі Зачопки, розташованого за 2 км від Пратулина в сім'ї Дмитра та Анастасії Бойків. Жив у селі Луги, де обробляв землю. Був релігійною людиною з м'яким характером. Неодружений. На його виховання значний вплив мав Данило Кармаш. Перед приходом російських солдат ходив переконувати пратулинців у необхідності оборони церкви.

Мучеництво[ред. | ред. код]

24 січня 1874 року 22-річний Лука був серед греко-католицької громади Пратулина, яка намагалась не допустити передачі свого храму православному священику, що прийшов у супроводі сотні солдат. Коли стало ясно, що прислані війська готуються до розстрілу, Лука, за вказівкою Данила Кармаша, став бити в дзвони, після чого люди почали співати релігійну пісню. Був вбитий відразу на місці одним з перших, куля влучила в його голову коло дверей церкви. Похований царськими солдатами в спільній могилі з іншими жертвами без участі близьких.

6 жовтня 1996 року в Римі, папа Іван-Павло II урочисто причислив його до лику блаженних.

Джерело[ред. | ред. код]