Луков Леонід Давидович

Луков Леонід Давидович
Зображення
Дата народження	19 квітня (2 травня) 1909
Місце народження	Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Дата смерті	24 квітня 1963(1963-04-24) (53 роки)
Місце смерті	Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Професія	кінорежисер, сценарист
Нагороди
IMDb	ID 0525725
Луков Леонід Давидович у Вікісховищі

Леонід Давидович Лу́ков (нар. 2 травня 1909, Маріуполь — пом. 24 квітня 1963, Ленінград) — радянський кінорежисер, сценарист. Чоловік актриси Віри Шершньової.

Біографічні відомості

Народився 19 квітня [2 травня] 1909(19090502) року у місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). 1928 року закінчив робфак, працював кореспондентом газет Донбасу «Наша правда», «Кочегарка», «Комсомолець України».

Впродовж 1930–1941 років працював режисером Київської кіностудії художніх фільмів; у 1941–1943 роках — у Ташкентській кіностудії, з 1943 року — на Центральній кіностудії дитячих та юнацьких фільмів імені Максима Горькогов в Москві. Член ВКП(б) з 1941 року.

Помер в Ленінграді 24 квітня 1963 року. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка 8, ряд 28).

Творчість

Фільмографія

Роботу в кіно розпочав у 1927 році сценарієм фільму «Іванко та „Месник“», потім створив в Україні кілька документальних стрічок.

Режисер-постановник:

• 1930: «Накип» / Накипь
• 1931: «Батьківщина моя, комсомол»
• 1931: «Італійка» / Итальянка
• 1931: «Корінці комуни» / Корешки коммуны
• 1932: «Ешелон №…» / Эшелон №…
• 1934: «Молодість» / Молодость
• 1936: «Я люблю» / Я люблю
• 1938: «Директор»/ Директор
• 1939: «Велике життя» / Большая жизнь
• 1942: «Олександр Пархоменко» / Александр Пархоменко
• 1943: «Два бійці» / Два бойца
• 1945: «Це було в Донбасі» / Это было в Донбассе
• 1946: «Велике життя. 2 серія» / Большая жизнь. Вторая серия
• 1947: «Рядовий Олександр Матросов» / Рядовой Александр Матросов
• 1950: «Донецькі шахтарі» / Донецкие шахтёры
• 1954: «Про це не можна забувати» /Об этом забывать нельзя
• 1958: «Різні долі» / Разные судьбы
• 1958: «Олеко Дундич» / Олеко Дундич
• 1961: «Два життя» / Две жизни
• 1964: «Вірте мені, люди» / Верьте мне, люди

Фестивалі

• 1951: МКФ у Карлових Варах — Премія праці (1950 «Донецькі шахтарі»)
• 1955: МКФ у Венеції — участь в основний програмі (1955 «До нового березі»)

Відзнаки

• Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР з 1942 року;
• Сталінські премії:
  • 1941 — II ступеня (за фільм «Велике життя», 1 серія, знятий у 1939 році);
  • 1952 — II ступеня (за фільм «Донецькі шахтарі» знятий у 1950 році);
• Народний артист РРФСР з 1957 року.
• Нагороджений орденом Леніна за фільм «Два бійці».

Література

• Кино и время. Выпуск 3-й. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. — сторінки 166—167 (рос.);
• Сценаристи советского художественного кино. Москва, 1972. — сторінка 212 (рос.);
• Куликов С. И. Леонид Луков. Київ, 1985 (рос.);
• Кино: Энциклопедический словарь / головний редактор С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. С. 243. (рос.);
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 371. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 377. — ISBN 5-88500-071-9.;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. Москва, 1998. — сторінка 441 (рос.);
• Иллюстрированный Энциклопедический словарь. Москва, 2000. — сторінки 713—714 (рос.).
• Слободян В. Р. Луков Леонід Давидович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.