Лук'янівське єврейське кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лук'янівське єврейське кладовище
Залишки Лук'янівського єврейського цвинтаря
Залишки Лук'янівського єврейського цвинтаря
Інформація про цвинтар
50°28′20″ пн. ш. 30°27′32″ сх. д. / 50.472306° пн. ш. 30.458972° сх. д. / 50.472306; 30.458972Координати: 50°28′20″ пн. ш. 30°27′32″ сх. д. / 50.472306° пн. ш. 30.458972° сх. д. / 50.472306; 30.458972
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Відкрито 1894
Тип зруйновано
Ідентифікатори і зовнішні посилання

Лук'янівське єврейське кладовище is located in Україна
Лук'янівське єврейське кладовище
Лук'янівське єврейське кладовище

Лук'я́нівське євре́йське кладови́ще — єврейське кладовище в Києві, на Лук'янівці, нині практично втрачене.

Опис[ред.ред. код]

На початку існування цей великий некрополь займав площу понад 25 га. Його оточувала капітальна стіна з арковими брамами, на терені кладовища містилася контора, відспівувальня, інші ритуальні споруди (архітектор — Володимир Ніколаєв). Тут були поховані десятки тисяч євреїв. Серед різноманітних поховань виділявся фамільний склеп знаменитих цукрозаводчиків Бродських; тут же покоїлися лідер київських сіоністів доктор Макс Мандельштам, кілька єврейських праведників — цадиків. До єврейського кладовища з заходу прилучалося караїмське кладовище.

З 1983 року на території Лук'янівського єврейського кладовища споруджено новий телевізійний центр, на місці караїмського кладовища діє спортивний комплекс. Від величезної кількості поховань залишилося кілька могил неподалік від пам'ятника «Менора». Єврейська громада міста Сан-Франциско (США) надала кошти[Коли?] для обнесення їх символічною огорожею. У колишньому приміщенні кладовищенської контори (нині вул. Мельникова, 44) діє база хокеїстів.

Історія[ред.ред. код]

Єврейське кладовище на тодішній околиці Києва — Лук'янівці — було відкрите в 1894 році на просторі між сучасною вулицею Мельникова та Реп'яховим яром у зв'язку з тим, що на старому кладовищі для поховання іудеїв, яке містилося на Звіринці, вже не було вільного місця для поховань.

У 1937 році кладовище було закрите для поховань.

За нацистської окупації багато могил були зруйновані й опоганені.

У серпні-вересні 1943-го року сотні кам'яних надгробків використовували для спорудження багать, на яких спалювалися тіла убитих у Бабиному Ярі. Ще більш варварському руйнуванню кладовище піддали наприкінці 1950-х років.

З 1958 року чимало могил з розореного Лук'янівського єврейського кладовища були перенесені на північно-західну околицю міста — Берковецьке міське кладовище.

У 1962 році міськвиконком офіційно ухвалив ліквідувати некрополь. Стіну розібрали (лишився тільки фрагмент), ритуальні приміщення знесли, переважну частину поховань розорили, а надгробки знищили чи розграбували. У поодиноких випадках здійснювалося переміщення праху за кордон (так було з могилою засновника партії Поалей-Ціон Бера Борохова, яка з 1963 року міститься в Ізраїлі).

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.