Лулео

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лулео
Luleå
Центральна частина міста. Видно Катедральний собор в Лулео
Центральна частина міста. Видно Катедральний собор в Лулео
Герб Лулео
Герб
Координати: 65°35′04″ пн. ш. 22°09′14″ сх. д. / 65.58444° пн. ш. 22.15389° сх. д. / 65.58444; 22.15389
Країна Швеція
Ландскап Вестерботтен
Лен Норрботтен
Комуна Лулео
Площа [1]
 - Повна 299,09 км²
Населення (31.12.2010) [1]
 - Усього 46 607
 - Густота 1602/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Вебсайт: = www.lulea.se
Лулео. Карта розташування: Швеція
Лулео
Лулео

Лулео (швед. Luleå, фін. Luulaja, луле-саам. Luleju) — місто в Швеції, адміністративний центр лену Норрботтен і однойменної комуни. Розташоване в північній частині країни, на березі Ботнічної затоки.

У Лулео є четвертий за величиною товарний порт Швеції. Лулео — металургійний центр із розвиненою сталелитейною промисловістю. Найпівнічніший технічний університет Швеції — Технологічний університет Лулео[en], також розташований у місті.

Географія[ред. | ред. код]

Лулео розташоване на березі затоки, що утворюється в гирлі річки Лулеельвен.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -10.6 °С (13 °F).[2]

Клімат Лулео
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 8 8 10 17 27 29 28 28 22 15 12 7 29
Середній максимум, °C −7 −6 −1 3 10 16 18 16 11 5 −1 −6 5
Середня температура, °C −10 −10 −5 0 6 12 15 13 8 2 −3 −8 1
Середній мінімум, °C −14 −13 −8 −3 2 8 12 10 5 0 −6 −12 −1
Абсолютний мінімум, °C −33 −33 −32 −10 −6 0 0 2 −3 −18 −27 −32 −33
Норма опадів, мм 30 30 30 20 30 30 30 60 60 40 40 40 490
Джерело: Weatherbase

Історія[ред. | ред. код]

Лулео в 1700

Лулео завжди було важливим портом, навіть в період своєї ранньої історії, у 13-15 століттях.

Люлео (Luleå), або річка Люле, люлесаамською (Lule Sami) Юлеведно (Julevädno), - річка на півночі Норрленда (графство Норрботтен). Річка протяжністю 461 км і водосховищем 25 240 км². Назва походить від люлесаамської мови "люлій" (lulij) «той, хто живе на сході». Раніше цих саамів називали лісовими саамами[en]. Ще може означати «річка Самі». У саамів річку Стура-Люле називають "Стур-Юлеведно" (Stuor Julevädno).

В 1621 році шведським королем Густавом ІІ Адольфом була видано привілей, за яким Лулео отримало статус міста. Тоді воно знаходилося на місці теперішнього Ґамельстаду, або Старого Міста. В 1649 році місто було перенесено на теперішнє місце через ізостатичний підйом[en] суходолу.

До кінця XIX століття багато споруд Лулео залишалися дерев'яними. Саме тому жахлива пожежа 1887 року майже повністю знищила місто.

В 1891 — 1895 роках у Лулео було споруджено: електростанція, поліцейська дільниця та пожежна станція. В 1893 році було споруджено новий храм в неоготичному стилі, заввишки 63 метри. В 1894 році було відкрито новозбудовану епідемічну лікарню[3]

Мальмбанан між Єлліваре і Лулео було завершено в 1888 році, і таким чином місто стало портом доставки залізної руди з Мальмбергета. Незабаром виникли передмістя, а саме Бергвікен в адміністративній зоні міста, а також Свартостаден , Скурхольмен і Бергнасет . Свартостаден і Скурхольмен були включені до міста Лулео в 1933 році. Паралельно з розширенням порту Лулео сав розвиток як промислове місто, в 1887 році було відкрито корабельню і пов’язані з ним майстерні (1932 перетворено на «Nya AB. Luleå Varv & Verkstäder»;) сталеплавильний завод у Карлсвіку в 1906.

В 1904 році у місті запроваджено водопостачання та каналізація[4]

В 1943 році на Свартоні відкрито Норрботтенський металургійний завод

В 1971 році відкрито Технологічний університет Лулео.

Транспорт[ред. | ред. код]

Найважливішими дорогами є автошлях E4, що покладено приблизно за п'ять кілометрів від центру міста, і автошлях E10 у напрямку Кіруни/Нарвіка. Автошлях 97[sv] сполучає місто з лікарнею Сундербі, Буденом і Йоккмокком. 4-5 мільйонів тонн залізної руди вивозиться через порт Лулео щороку . Від Лулео-Центральне до Нарвіка у Норвегії споруджено Мальмбанан. Є також прямі поїзди (нічний рух) до Стокгольма та до Нарвіка через Буден

Luleå Lokaltrafik управляє міським транспортом у Лулео. Місто має 31 автобусну лінію. Аеропорт Лулео розташовано на південь від міста.

Мости[ред. | ред. код]

  • Бергнесброн[sv], відкрито в 1954 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки.
  • Гамла-Геддвіксброн[sv], відкрито в 1941 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки.
  • Новий міст Геддвік[sv], відкрито в 1978 році, є частиною автошляху E4 з трисмуговою автомагістраллю .

Герб міста[ред. | ред. код]

Герб місту надано привілеєм короля Густава ІІ Адольфа 1621 року. На гербі були зображені два ключі. У затвердженому варіанті 1942 року герб мав забарвлення: срібне поле та сині ключі. Після адміністративно-територіальної реформи, проведеної в Швеції на початку 1970-х років, муніципальні герби стали використовуватися лишень комунами. Тому з 1974 року цей герб представляє комуну Лулео, а не місто.

Галерея[ред. | ред. код]

Вид на місто з моря

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Localities 2010 (Шведською). Statistics Sweden. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 червня 2011. 
  2. Клімат Лулео. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 20 грудня 2020. 
  3. Bidrag till Sveriges officiela statistik. H) Kungl. Maj:ts Befallningshafvandes femårsberättelser. Åren 1891-1895, Norrbottens län. Stockholm: Statistiska centralbyrån. 1897. sid. 55-57. Läst 5 november 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 26 червня 2022. 
  4. Statistiska centralbyrån: Medicinalstyrelsens underdåniga berättelse för år 1904. Sida 7; Läst 5 november 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 березня 2022.