Луле-саамська мова
| Луле-саамська мова | |
|---|---|
| julevsámegiella | |
 4 – луле-саамська мова | |
| Поширена в | Норвегія, Швеція |
| Носії | близько 2000 |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Sámi Giellagáldud  |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | smj |
| ISO 639-3 | smj |
| IETF | smj |
Більш темним кольором показані муніципалітети (комуни, громади), в яких одна або кілька саамських мов мають офіційний статус
Луле-саамська мова — саамська мова, поширена в історичному районі Луле-лаппмарк, зокрема вздовж річки Лулеельвен у Швеції (Норрботтен) та в норвезькій провінції Нурланн, зокрема в муніципалітетах Тюсфьорд, Хамарій і Серфо. Писемність - на основі латинського алфавіту. Кількість носіїв мови — не більше 2000 осіб.
Писемність — на основі розширеного латинського алфавіту. Додаткові знаки — Ń/ń для носового звуку [ŋ] (як в англійському слові song) і Á/á.
Луле-саами є другою за кількістю носіїв саамської мови. Нею розмовляють 1500—2000 осіб, проте серед молодшого покоління кількість тих, хто розмовляє рідною мовою, скорочується. У 1983 році мова була стандартизована і з того часу ведеться робота щодо її збереження. Велику роль у цьому процесі відіграє Árran, луле-саамський культурний центр у селищі Драг[no] у комуні Тюсфьорд. Árran займається виданням книг, при центрі діють навчальні курси луле-саамської мови. На стадії розробки знаходиться великий проект Sámasta — онлайн-курс луле-саамської мови[1]. З 1999 року культурним центром видається науково-популярний журнал Bårjås[no] , в якому публікуються статті луле-саамською, норвезькою та шведською мовами (статті норвезькою та шведською мають анонси луле-саамською).
16—17 лютого 2012 року в шведському Йоккмокку відбулася конференція, присвячена луле-саамській мові. На ній обговорювалися методики навчання мови, в тому числі дистанційні способи навчання, а також проблеми нестачі викладачів і навчальних матеріалів[2].
У луле-саамській мові є сім відмінків:
- Називний
Використовується в підметі та присудку, не має афіксів. Іменниковий відмінок множини збігається за формою з родовим відмінок однини.
- Родовий
Родовий відмінок однини не має афіксів і збігається з називним множини. Родовий відмінок множини утворюється додаванням -j. Родовий відмінок використовується для позначення володіння, з прийменниками і післяйменник.
- Знахідний
Відмінок прямого доповнення. Утворюється в однині додаванням -v, а в множині -t перед суфіксом множини -j.
- Інесив
Використовується для позначення місця або власника. В однині утворюється додаванням -n. У множині утворюється додаванням -n перед суфіксом множини -j.
- Ілатив
Використовується для позначення напрямку, одержувача та непрямого доповнення. Утворюється в однині додаванням -j, а в множині -da перед суфіксом множини -i (збігається з знахідним відмінка множини).
- Елатив
Використовується для позначення походження. В однині утворюється додаванням -s. У множині утворюється додаванням -s перед суфіксом множини -j.
- Комітатив
Використовується для вказівки, спільно з ким або чим відбувається дія. В однині утворюється додаванням -jn, у множині — додаванням -j (збігається з родовим відмінкам множини).
Особисті займенники мають три числа — однину, двоїну і множину. У таблиці показані особисті займенники в називному і родовому/знахідному відмінках.
| переклад | Називний | переклад | родовий | |
|---|---|---|---|---|
| 1-ша особа (од.ч.) | я | mån | мій | muv |
| 2-а особа (од.ч.) | ти | dån | твій | duv |
| 3-тя особа (од.ч.) | він, вона | sån | його, її | suv |
| 1-ша особа (дв.ч.) | ми (двоє) | måj | наш (двох) | munnu |
| 2-а особа (дв.ч.) | ви (двоє) | dåj | ваш (двох) | dunnu |
| 3-тя особа (дв.ч.) | вони (двоє) | såj | їх (двох) | sunnu |
| 1-ша особа (мн.ч.) | ми | mij | наш | mijá |
| 2-а особа (мн.ч.) | ви | dij | ваш | dijá |
| 3-тя особа (мн.ч.) | вони | sij | їх | sijá |
У наступній таблиці представлено відмінювання особистих займенників першої особи двоїстої та множинної числа:
| Єдине | Подвійне | Множинне | |
|---|---|---|---|
| Називний | sån | såj | sij |
| Родовий | suv | sunnu | sijá |
| Знахідний | suv | sunnuv | sijáv |
| Інесив | sujna | sunnun | siján |
| Ілатив | sunji | sunnuj | sidjij |
| Елатив | sujsta | sunnus | sijás |
| Комітатив | sujna | sunnujn | sijájn |
У луле-саамській мові дієслова мають такі форми:
- 3 особи : перша, друга і третя
- 4 способи : дійсний, наказовий, умовний і потенційний
- 3 числа : єдине, подвійне та множинне
- 4 форми часу : 2 простих (минулий і не минулий) і 2 складних (перфект і давно минулий час).
У луле-саамській, як і в інших саамських, і навіть у балтійсько-фінськиє мовах, існують особливі негативні дієслівні конструкції, що відмінюються за способами (означений, наказовий і оптативний), особами (перша, друга і третя) і числами (однина, двоїна і множина).
- ↑ Sámasta [Архівовано 2007-03-02 у Wayback Machine.]
- ↑ В Швеции обсудят пути возрождения луле-саамского языка. Сайт Информационного центра Finugor. 15 лютого 2012. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
- Grundström, Harald: Lulesamisches Wörterbuch
- Kintel, Anders 1991: Syntaks og ordavledninger i lulesamisk . Kautokeino : Samisk utdanningsråd.
- Spiik, Nils-Erik: Lulesamisk grammatik
- Wiklund, KB 1890: Lule-lappisches Wörterbuch . Helsinki: Suomalais-ugrilaisen seuran toimituksia ; 1
- Sámásta Lule Sami lessons and resources(швед.)
- Морфологічний analyzer для Lule Sami
- Language generator для Lule Sámi
- Lule Sámi grammar in Norwegian (Currently only covers pronouns).
- Ådå Testamennta The New Testament in Lule Sámi (PDF)