Луна Лавґуд
| Луна Лавґуд Скамандер | |
|---|---|
англ. Luna Lovegood  | |
 | |
| Стать | Жіноча |
| Дата народження | 13 лютого 1981 (45 років) |
| Перша поява | «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» |
| Актор | Еванна Лінч |
| Школа магії | Гоґвортс |
| Гуртожиток | Рейвенклов |
| Діяльність | magizoologist, учениця |
| Лояльність | Орден Фенікса, Дамблдорова Армія |
| Патронус | заєць |
| Чистота крові | Чистокровна або Напівкровна |
| Колір волосся | Білявка |
| Колір очей | Срібно-сині |
| Сім'я | |
| Батько | Ксенофілій Лавґудd |
| У шлюбі з | Rolf Scamanderd |
 Луна Лавґуд Скамандер у Вікісховищі | |
Луна «Лунатичка» Лавґуд (англ. Luna «Loony» Lovegood) — персонажка серії романів про Гаррі Поттера англійської письменниці Джоан Роулінг.
Вперше вона з'являється у романі «Гаррі Поттер та Орден фенікса». Луна належить до гуртожитку Рейвенклов, на один курс молодша від Гаррі Поттера (разом з нею на одному курсі вчиться Джіні Візлі). Батько Луни Лавґуд — редактор журналу «Базікало».
Роль Луни Лавґуд в екранізаціях книг зіграла Еванна Лінч.
- Ім'я: Луна Лавґуд
- Дата народження: 13 лютого 1981 року [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Батьки: батько Ксенофілій Лавґуд, мати померла, коли Луні було дев'ять років
- Чоловік: Рольф Скамандер
- Діти: близнята Лоркан і Лісандр
- Тілобудова: невисока та худа
- Особливі прикмети:довге до пояса брудне біляве волосся, великі сині очі, інколи носить сережки у формі редисок, намисто з корків від маслопива і спектроокуляри
- Надзвичайні можливості: чарівниця, може бачити тестралів, бо бачила смерть своєї матері
- Освіта: Навчається в Гоґвортсі (1992 — 1999);
- Гуртожиток: Рейвенклов;
- Найкращі друзі: Гаррі Поттер, Рон Візлі, Герміона Ґрейнджер, Джінні Візлі, Невіл Лонґботтом
За словами Джоан К. Ролінґ, Луна — це свого роду антипод Герміони, оскільки світогляд Герміони повністю покладається на логіку та раціональність, а для Луни головне — віра. Герміона вважає Луну легковажною, а та своєю чергою думає, що Герміона просто обмежена. З часом Герміона прийняла Луну такою, яка вона є, і перестала критикувати її дивакуваті принципи.
Перша згадка у «Келиху Вогню»
Амос Діґорі. :
«…Лавґуди там вже тиждень…»
Гаррі Поттер уперше зустрічає Луну Лавґуд в поїзді «Гоґвортс-Експрес». Разом з Джіні та Невілом він шукає купе, але скрізь багато людей та всі місця зайняті. Єдине вільне купе — те, в якому сидить Луна.
Зовнішність Луни зображена так:
«Дівчина біля вікна підвела голову. Вона мала розпатлане, брудно-біляве волосся до пояса, ледь помітні брови й вирячені очі, що надавали їй навіки здивованого вигляду. Вона тримала свою чарівну паличку закладеною за ліве вухо, вочевидь з міркувань безпеки, мала на собі намисто з кришечок від маслопива та читала журнал догори ногами.»
Перша думка Гаррі про неї: «Виразно відчувалося, що в цієї дівчини не всі вдома.».
Учні Гоґвортсу вважають Луну трохи божевільною й уникають її. Схоже, що, за винятком Гаррі Поттера та його компанії, у неї нема друзів. Як це часто буває у школах, Луну через її дивний характер, зовнішність та погляди цькують однокласники. Її називають «Лунатичкою Лавґуд», крадуть її речі, сміються над зовнішністю. Попри це, Луна не ображається на них, навіть навпаки — з наївною добротою пробачає своїх кривдників. У кінці книги «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» Гаррі Поттер, побачивши, що Луна вивішує на дошці оголошень список вкрадених в неї речей, які просить повернути, пропонує їй свою допомогу. Луна відмовляється і безтурботно каже, що в цьому немає сенсу, бо речі їй завжди повертають.
Луна одягається дуже екстравагантно. Вона носить намисто з корків від маслопива, сережки-редиски, з'являється в поїзді «Гоґвортс-Експрес» в спектрокулярах, а на матч із квідичу надягає капелюх з головою лева, яка гарчить та показує зуби. Її своєрідний зовнішній вигляд створює привід для відвертих знущань із боку оточення, але, схоже, Луну це абсолютно не хвилює.
Луна одягається як їй подобається, та зовсім не хоче шокувати чи здивувати інших людей своїм виглядом. Коли Гаррі Поттер запрошує Луну на вечірку до професора Слизорога, вона, на його радість, не надягає спектрокуляри чи сережки-редиски. На ній срібна мантія з блискітками (яка викликає дружний регіт інших дівчат), і про себе Гаррі відмічає, що вона виглядає досить мило.
При усій своїй ексцентричності й прихильності до дивних переконань, Луна досить розумна і здібна чарівниця. Вона успішно займається на заняттях Дамблдорової Армії, бере участь в сутичці зі Смертежерами в Міністерстві магії. Також не варто забувати, що вона вчиться на факультеті Рейвенклов, куди потрапляють лише розумні учні.
У п'ятій книзі Луна приєднується до Дамблдорової Армії.
Луна з'явилася серед тих небагатьох членів Дамблдорової Армії, що намагалися захистити Гоґвортс від Смертежерів в кінці шостої книги. Після битви вона приходить разом з Невілом Лонґботомом на похорони Албуса Дамблдора. Гаррі Поттер висловлює думку, що Луна і Невіл, напевно, відчували себе самотньо і тому час від часу перевіряли свої монети, аби дізнатися, чи не відбудуться збори. Вони відгукнулися на заклик допомогти обороні Гоґвортсу від можливого вторгнення Смертежерів.
Луна була присутня на весіллі Біла і Флер і єдина впізнала там Гаррі під зміненою зовнішністю. У школі разом з Джіні й Невілом вона докучала режиму Керроу і Снейпу. Через статті її батька на підтримку Гаррі Поттера Луну викрадають прямо з поїзда Смертежери, після чого тримають у будинку Мелфоїв, аби чинити тиск на її батька. Звідти її рятує ельф-домовик Добі. До початку літа разом з іншими врятованими (Діном Томасом і містером Олівандером) Луна живе у Білла і Флер у котеджі «Мушля».
Луна проводить Гаррі у вітальню Рейвенклов, де приголомшує Алекту Керроу. Бере участь у битві за Гоґвортс. Разом з Шеймусом і Ерні рятує Гаррі, Рона і Герміону від дементорів. У Великій залі разом з Джіні та Герміоною б'ється проти Белатриси Лестранж. У кінці відвертає увагу всіх, аби Гаррі зміг непомітно піти під мантією-невидимкою.
Луна стала знаменитою натуралісткою — дослідницею чарівних істот, вона відкрила і класифікувала безліч нових видів тварин.
Пізніше вона одружилась з Рольфом Скамандером, натуралістом. Джоан Ролінґ через неї таким чином зв'язала дві історії: історію Фантастичних Звірів та історію Гаррі Поттера.
- Nikita Agarwal, Chitra Agarwal, Benjamin Vincent. Friends and Foes of Harry Potter: Names Decoded. — Texas World Publishing, 2005. — 160 с. — ISBN 9781598002218.
- Marc A. Markell, Morgan K. Carr-Markell. The Children Who Lived: Using Harry Potter and Other Fictional Characters to Help Grieving Children and Adolescents. — CRC Press, 2008. — 208 с. — ISBN 9780415957656.