Луньов Святослав Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Святослав Ігорович Луньов (нар. 19 квітня 1964) — український композитор, лауреат премії ім. Л. М. Ревуцького (1997), лауреат премії ім. Б. М. Лятошинського (2007), член Спілки композиторів України.

У 1993 закінчив Київську державну консерваторію по класу композиції Л.Колодуба. З 1999 — викладає на кафедрі комп'ютерних технологій НМАУ.

Твори С.Луньова виконувались на таких фестивалях, як Міжнародний форум музики молодих, (1993–1998, Київ); «Прем'єри сезону», Київ; «Мистецьке Березілля», Київ; «Київ Музик Фест», Київ; «Контрасти», Львів; «Два дні й дві ночі», Одеса.

Серед виконавців його творів — Національний симфонічний оркестр, Київський державний філармонічний оркестр, Державний естрадно-симфонічний оркестр України, симфонічний оркестр Національної Радіокомпанії України, Лімерикський камерний оркестр (Ірландія), камерний оркестр «Київська Камерата», Муніципальний хор «Київ», хор Національного Університету Культури, Ансамбль сучасної музики «Рикошет», Ансамбль «Гармонія миру». Диригенти: Володимир Сiренко, Віктор Плоскiна, В'ячеслав Блiнов, Валерій Матюхiн (Україна), Федір Глущенко (Росія), Веронік Лакруа (Канада), Дермот Дан (Ірландія).

С.Луньов — лауреат всеукраїнських конкурсiв молодих композиторів ім. С. В. Рахманінова (Київ, 1992) та «Gradus ad Parnassum» (Київ, 1993).

Твори[ред.ред. код]

  • 1993 «Чорне тріо» на слова І. Бродського («Был черный небосвод…») для голосу, віолончелі та фортепіано
  • 1993 «Процес» для фортепіано та великого симфонічного оркестру
  • 1994 «Симфонічні станси» для великого симфонічного оркестру
  • 1995 «Musick to heare», «Вінок сонат» — музичний аналіз строфи 8-го сонета В. Шекспіра в 4-х сонатах для фортепіано
  • 19951998 «Cantus aeternus» для змішаного хору a cappella в 7-ми частинах на канонічні тексти (латинською мовою)
  • 1996 «Погано темперовані пісні», 24 пісні на слова Л. Керролла з «Аліси в Країні Чудес» й «Аліси в Задзеркаллі» на російському (або англійській мові) для голосу й камерного оркестру
  • 1997 «Letargia» для великого симфонічного оркестру
  • 1998 «Репетиція для оркестру» для 13-ти виконавців
  • 1998 «Libera me» для високого голосу й органа
  • 1999 «TRIAS» — симфонія для органа, фортепіано й струнних в 3-х частинах
  • 2000 «Коани» для баса-кларнета, скрипки, віолончелі, фортепіано та ударних
  • 2000 «Pezzi della Piazzi» — концерт для акордеона (баяна) та струнного оркестру на теми А. Пьяцоллы
  • 1998–2001 "Мардонги"для фортепіано (цикл 24-х п'єс)
  • 1998–2001 «П'ять романсів на вірші закордонних поетів»
  • 2001 «Апокрифи» для органа (в 7-ми частинах)
  • 2001 «Нові російські танці» для 2-х фортепіано (п'ять циклiв по 4 частини)
  • 2003 «Melencolia» (на вірш І. Бродського «Большая элегия Джону Донну»), композиція для читця та магнітофонної плівки
  • 2004 «Vor Deinen Thron» (Перед Твоїм Престолом) приношення І. С. Баху для 2-х скрипок, клавесина, фортепіано, органа та оркестрових груп інструментів
  • 2004 «TRISTIUM» для струнного оркестру
  • 2005 «TUTTI» для великого симфонічного оркестру
  • 2006 «Unicorn's Games» для флейти, гобоя, кларнета, фагота та валторни
  • 2007 Соната №5 для фортепiано
  • 2008 «Panta Rhei» утопiя для великого симфонічного оркестру
  • 2008 «Zehn Stuck» для сектстету
  • 2009 «Ave-Because-Adieu» Три п'єси для скрипки та фортепiано
  • 2009 Соната для вiолончели та фортепiано
  • 2010 «Серенада» для скрипки та фортепiано
  • 2010 «Двi Штуки» для скрипки та фортепiано
  • 2010 «Гимни пам'яти жителiв Атлантiди» для симфонiчного оркестру
  • 2011 «Vox aeterna» меса для мiшаного хору a cappella
  • 2011 «Страстная Седмица» симфонiя для мiшаного хору a cappella
  • 1992-2012 «Москва-Петушки», опера по Венедикту Єрофеєву
  • 2012 «Чотири стихири» для струнних a cappella
  • 2013-2014 «The Noel Consort» концерт для хору a cappella на теми традицiйних рiздвяних пiсень

Література[ред.ред. код]

  • Десятерик Д. Святослав Луньов // День (Київ). — 2006. — 3 лют.;
  • Його ж. Святослав Луньов // Там само. — 2 листоп.
  • В. Кузик .Луньов Святослав Ігорович // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006 — C. 206


Джерела[ред.ред. код]