Лунь степовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лунь степовий
Circus macrourus.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Лунь (Circus)
Вид: Лунь степовий (C. macrourus)
Біноміальна назва
Circus macrourus
(S. G. Gmelin, 1771)[2]
Світло-зелений: гніздовий, перелітнийТемно-зелений: зустрічається круглорічноБлакитний: зимуючий
Світло-зелений: гніздовий, перелітний
Темно-зелений: зустрічається круглорічно
Блакитний: зимуючий
Синоніми
Accipiter macrourus S. G. Gmelin, 1771[2]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Circus macrourus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Circus macrourus
EOL logo.svg EOL: 1047911
ITIS logo.svg ITIS: 175436
IUCN logo.svg МСОП: 22695396
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 387825

Лунь степовий (Circus macrourus) — хижий птах родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), занесений до Червоної книги України.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Птах середнього розміру. Дещо менший за польового луня. Маса тіла: 310–550 г, довжина тіла: 400–480 мм, розмах крил: 950–1100 мм. У забарвленні і розмірах добре виражений статевий диморфізм. Самець зверху світло-сірий, знизу білуватий з вузькими чорними вершинами крил. Самка бурувата зверху і світло-вохриста з дрібними поперечними рисками знизу, з контрастним білим надхвістям. Молодий птах на першому році життя схожий на самку.

Ареал виду та його поширення в Україні[ред.ред. код]

Поширений у Євразії — від пониззя Дунаю до Забайкалля та Північно-західної Монголії. Зимує у Південній Азії, Східній та Південній Африці. В Україні ще у середині ХХ ст. був досить звичайним видом майже усієї степової смуги, але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали.

Чисельність і причини її зміни[ред.ред. код]

На гніздуванні в Україні відсутній, дуже рідкісний під час прольоту. В цілому у Європі гніздиться, за різними оцінками, 310–1200 тис. пар (майже усі в Росії) [3]. Основні причини зміни чисельності: суцільне розорювання степів призвело до знищення гніздових біотопів, обмежило можливості здобування їжі у високотрав'ї польових культур; негативний вплив мало застосування пестицидів.

Особливості біології[ред.ред. код]

Перелітний птах. В Україні рідкісний пролітний птах. Через територію України весною пролітає з кінця березня до середини квітня. Тримається у відкритих ландшафтах. Полюбляє оселятися в заростях бур'янів, чагарників, іноді серед лучного високотрав'я та на полях озимих. Моногам. Гнізда влаштовує на землі. У кладці 3–5 яєць, які відкладає у першій половині травня). Насиджування триває близько 30 діб. Пташенята залишають гніздо в 40-денному віці. Осіння міграція через територію України відбувається наприкінці серпня — у вересні. На зимівлі в Україні не трапляється. Живиться дрібними гризунами і птахами, рідше плазунами, земноводними і комахами.

Охорона[ред.ред. код]

Занесено до Червоного переліку МСОП (2000) (близький до стану під загрозою), Включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Circus macrourus. The IUCN Red List of Threatened Species http://www.iucnredlist.org. 
  2. а б Circus macrourus (S. G. Gmelin 1771). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. 
  3. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Джерела[ред.ред. код]

  • Вєтров В. В. Лунь степовий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 421. — ISBN 978-966-7059-0-7.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977.  - 322 с.