Луста Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Васильович Луста
LustaPetrVas.jpg
Народження 23 квітня 1913(1913-04-23)
Дубов'язівка,
(зараз Сумська область)
Смерть 21 квітня 1945(1945-04-21) (31 рік)
Берлін
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта Ульяновське гвардійське вище танкове командне училище імені В. І. Леніна
Роки служби 19341945
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank major infobox.svg Майор
Командування 344-й танковий батальйон 91-ї танкової бригади 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Луста Петро Васильович у Вікісховищі?

Петро Васильович Луста (23 квітня 1913, Дубов'язівка — 21 квітня 1945, Берлін) — Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир 344-го танкового батальйону 91-ї танкової бригади 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, майор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня 1913 року в селі Дубов'язівка Конотопського району Сумської області України в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП (б) з 1942 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи та Київський авіаційний технікум. Працював слюсарем-монтажником на заводі «Більшовик» у Києві.

У 1934 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Ульяновське бронетанкове училище. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Брянському і 1-му Українському фронтах. Був двічі поранений.

344-й танковий батальйон під командуванням капітана П. В. Лусти в ніч на 7 листопада 1943 року в числі перших увірвався на залізничну станцію Фастів Київської області. В ході маршу і боїв за місто показав себе вмілим командиром, проявив мужність і стійкість. Гітлерівці протягом трьох діб намагалися повернути собі втрачений опорний пункт, але безуспішно. Тільки 9 і 10 листопада 1943 року в боях за Фастів противник втратив до сорока танків.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність і відвагу, проявлені в боях за розширення плацдарму на Дніпрі і оволодіння залізничним вузлом і містом Фастів, капітану Петру Васильовичу Лусті присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2091).

Могила Петра Лусти

З боями пройшов до столиці фашистської Німеччини. Брав участь у звільненні Польщі. 21 квітня 1945 року в одному з вуличних боїв танковому батальйону майора П. В. Лусти перегородили шлях фашистські винищувачі танків, озброєні фаустпатронами, і автоматники. Піхота, що наступала спільно з танковим батальйоном, під вогнем противника змушена була залягти. Настав критичний момент бою. Тоді майор Петро Васильович Луста сам підняв воїнів в атаку і загинув, убитий фашистської кулею. Похований у Києві у Парку Вічної Слави.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

У парку Тиргартен (Берлін) його ім'я викарбувано на пілоні меморіалу. Одна з вулиць смт Дубов'язівка носить ім'я Героя. У Конотопському краєзнавчому музеї зібрані матеріали, що розповідають про ратний подвиг П. В. Лусти. Тут зберігаються фотографії, документи, особисті речі Героя.

Література[ред. | ред. код]

  • В путешествие по Сумщине. Харьков, 1979(рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
  • Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 19(рос.)
  • Советские танковые войска 1941—1945. Военно-исторический очерк. М., 1973(рос.)
  • Якубовский И. И. Земля в огне. М., 1975(рос.)