Лутига розлога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лутига розлога
UitstaandeMeldeSorinnesDSCN4516.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Амарантові (Amaranthaceae)
Підродина: Лободові (Chenopodioideae)
Рід: Лутига (Atriplex)
Вид: Лутига розлога
Біноміальна назва
Atriplex patula
L. 1753
Підвиди
Atriplex patula subsp. austroafricanaAellen
Atriplex patula subsp. verreauxii(Moq.) Aellen
Синоніми
Atriplex agrestis Schur
Atriplex amana Post
Atriplex angustifolia Sm.


Atriplex erecta Huds.
Atriplex hastata subsp. patula (L.) E.Pons
Atriplex hastata var. patula (L.) Farw.
Atriplex hastilifolia Rchb. ex Steud.
Atriplex macrodira Guss.
Atriplex nemorensis Schur
Atriplex oblongifolia var. patula (L.) Westerl.
Atriplex polymorpha Coss., Germ. & Wedd.
Atriplex procumbens S.B.Jundz.
Atriplex recta Schur
Atriplex salina Desf.
Atriplex virgata Scop.
Chenopodium angustifolium (Sm.) E.H.L.Krause
Chenopodium zosterifolium Hook.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Atriplex patula
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Atriplex patula
EOL logo.svg EOL: 587146
IPNI: 26419-2
ITIS logo.svg ITIS: 20509
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3551
The Plant List: kew-2665629

Лутига розлога[1][2], лутига креслата[2] (Atriplex patula L.) — вид рослин з роду Лутига (Atriplex) родини Амарантових (Amaranthaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Ілюстрація лутиги розлогої у виданні Карла Акселя Магнуса Ліндмана «Bilder ur Nordens Flora» (1917–1926)
Листя лутиги розлогої
Суцвіття лутиги розлогої
Плоди і насіння лутиги розлогої

Однорічна трав'яниста рослина 30-90 см заввишки з сильно розгалуженим коренем. Терофіт. Стебло висхідне або прямостояче, іноді з борошнистим нальотом. Гілки горизонтально віддалені і дугообразно спрямовані вгору, більш-менш довгі. Листя чергові, нижні довгасто-ромбічні, зубчасті, зі списовидною основою; верхні ланцетні або лінійно-ланцетні, зазвичай темно-зелені. Суцвіття колосовидно-волотисті, гілочки волоті короткі.Квітки обох статей або одностатеві, зібрані в клубочки, з борошнистим нальотом, утворюють складний колос, який у верхній частині може бути пониклим. Оцвітини немає, його замінюють два приквітка, широко-ромбічних, при основі списоподібно-подовжених, більш-менш зубчастих. Плоди на ніжках, які мають однакову з ними довжину. Насіння диморфне: чорне 1-2 мм в діаметрі і коричневе 2-З мм в діаметрі. Цвіте з липня по вересень.

Число хромосом: 2n = 36.

Поширення[ред.ред. код]

Природний ареал[ред.ред. код]

Інтродукція[ред.ред. код]

Екологія[ред.ред. код]

Росте на багатих мінеральними солями місцях: уздовж доріг, на берегах річок, а також як бур'ян в городах, посівах, на луках, в садах, на полях.

Застосування[ред.ред. код]

Вирощують як овочеву культуру.

Хімічні властивості розлогої лутиги не вивчено.

У народній медицині лутигу розлогу застосовують як зміцнювальний засіб при геморої й подагрі, а при сухому й хронічному кашлі — як відхаркувальний засіб. Її використовують і при гінекологічних захворюваннях, при болях, мізерних менструаціях і при пологах (для полегшення виходу дитячого місця). В усіх перелічених випадках препарати з цієї рослини вживають усередину.

Зовнішньо застосовують свіже листя з лутиги розлогої при ранах.

Спосіб застосування: Відвар: 20,0-200,0; по одній склянці три рази на день.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934–1964 (рос.)
  • Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. (англ.)
  • Black, J. M. 1943–1957. Flora of Southern Australia, ed. 2. (англ.)
  • Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
  • CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
  • Cabrera, A. L. & E. M. Zardini. 1978. Manual de la flora de los alrededores de Buenos Aires. (ісп.)
  • Cabrera, A. L., ed. 1965–1970. Flora de la provincia de Buenos Aires. (ісп.)
  • Cooper, M. R. & A. W. Johnson. 1998. Poisonous plants and fungi in Britain: animal and human poisoning. (англ.)
  • Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
  • Duncan, W. H. & J. T. Kartesz. 1981. Vascular flora of Georgia: an annotated checklist. (англ.)
  • Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
  • Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2. (англ.)
  • Euro+Med Editorial Committee. Euro+Med Plantbase: the information resource for Euro-Mediterranean plant diversity (on-line resource). (англ.)
  • FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
  • Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. (англ.)
  • Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
  • Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist. (англ.)
  • Harrington, H. 1954. Manual of the plants of Colorado. (англ.)
  • Hitchcock, C. L. et al. 1955–1969. Vascular plants of the Pacific Northwest. (англ.)
  • Instituto de Botánica Darwinion. 2008. Flora del Conosur. Catálogo de las plantas vasculares. (ісп.)
  • Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). (англ.)
  • Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae. (англ.)
  • Kearney, T. H. & R. H. Peebles. 1969. Arizona flora, ed. 2. (англ.)
  • Navas-Bustamante, L. E. 1973–1979. Flora de la cuenca de Santiago de Chile. (ісп.)
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
  • Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. (фр.)
  • Radford, A. E. et al. 1964. Manual of the vascular flora of the Carolinas. (англ.)
  • Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
  • Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. (англ.)
  • Sukhorukov, A. P. 2006. Zur Systematik und Chorologie der in Russland und benachbarten Staaten (in den Grenzen der ehemaligen UdSSR) vorkommenden Atriplex-Arten (Chenopodiaceae).Ann. Naturhist. Mus. Wien 108B:342-344. (нім.)
  • Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. (англ.)
  • Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. (англ.)
  • Welsh, S. L. & G. Moore. 1973. Utah Plants. (англ.)
  • Willis, J. H. 1970–1972. A handbook to plants in Victoria. (англ.)
  • Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]