Лутище
| село Лутище | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Охтирський район |
| Рада/громада | Лутищанська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 5920385601 |
| Облікова картка | Лутище |
| Основні дані | |
| Населення | 347 |
| Поштовий індекс | 42751 |
| Телефонний код | +380 5446 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′26″ пн. ш. 34°45′17″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | р. Ворскла |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42751, с.Лутище, вул.Шевченка, 68; тел. 3-10-30 |
| Карта | |
  Лутище | |
 Лутище  Лутище | |
Лути́ще — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 347 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лутищанська сільська рада.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Село Лутище знаходиться на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Хухра, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Українка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Деякі стариці мають власні імена, в тому числі, Романиха, Довбинка, Киселиха, Пробійна. Біля села багато нафтових свердловин. До села примикають лісові масиви (дуб, береза). Поруч проходить автомобільна дорога Н12.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села знайдено давньоруські списа. На території села виявлена стоянка і поселення часів неоліту і бронзової доби.
Село відоме з 1685 роки, заселено і належало полковнику Перехрестову.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Хухрянської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 544 особи (267 чоловічої статі та 277 — жіночої), налічувалось 451 дворове господарство, існували православна церква, винокурний та селітряний заводи[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1358 осіб[2].
Видатні уродженці[ред. | ред. код]
- Куцевич Володимир Адамович (1917—2012) — радянський і український архітектор, графік, живописець, скульптор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 451)
- ↑ рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
Джерела[ред. | ред. код]
| |||||||||||
