Лутугинський тунель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лутугинський тунель — найдовший залізничний тунель на території України. Тунель є частиною Донецької залізниці. Північний портал розташований поблизу смт Білоріченський 48°26′46″ пн. ш. 39°06′36″ сх. д. / 48.446139° пн. ш. 39.110083° сх. д. / 48.446139; 39.110083, південний портал — поблизу смт Врубівський48°25′43″ пн. ш. 39°07′08″ сх. д. / 48.428667° пн. ш. 39.119028° сх. д. / 48.428667; 39.119028

Опис і конструкція[ред. | ред. код]

Лутугинський тунель розташований на 107–109 км поміж зупиночними пунктами Збірне та Врубівка залізничної лінії СіверськЛиха Родаківської дистанції колії Донецької залізниці.

Тунель одноколійний, з широкою колією. Довжина поміж порталами 2062,88 погонних метри. Має двоскатний профіль, у плані розташований по прямій. Вентиляція тунелю — шахтного типу, вентиляційний стол прокладено в районі центру тунелю та сполучено з ним горизонтальною збійкою.

Тунель розташований у породах, що являють собою перемежування шарів обводненого піщанистого сланцю й пісковику з прошарками водоносного вапняку[1].

Історія[ред. | ред. код]

Лутугинський тунель споруджено у 1913–1915 роках.

Протягом 1986–1989 років було проведено реконструкцію споруди й рух тунелем перекривали. Метою реконструкції було зменшення притоку води до тунелю.

1994–1996 років з тою самою метою пробурено кілька систем променевих дренажних свердловин, одначе це практично не зменшило водопритоку.

Закриття розташованих неподалік шахт Врубівської та імені Леніна й припинення відкачування води з цих шахт викликали підвищення рівня ґрунтових вод і посилення притоку води в тунель.

2005–2006 років провадили капітальний ремонт тунелю задля зменшення водопритоку до нього.

Пасажирського залізничного сполучення через тунель наразі немає[2].

Станом на 2017 рік тунель знаходиться на окупованій Росією частині України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]