Луценко Ірина Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луценко Ірина Степанівна
Iryna Lutsenko.jpg
Народилася 7 лютого 1966(1966-02-07) (52 роки)
м. Дубно, Рівненська область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка» (1988) і Національний університет водного господарства та природокористування (1996)
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Блок Петра Порошенка
У шлюбі з Юрій Луценко
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
8-го скликання
(Блок Петра Порошенка) 27 січня 2015
7-го скликання
безпартійна (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Луценко Ірина Степанівна на сайті Верховної Ради України

Ірина Луценко поруч з чоловіком на Євромайдані 19 лютого 2014

Ірина Степанівна Луценко (нар. 7 лютого 1966, м. Дубно, Рівненська область) — український службовець, підприємець, політик. Народний депутат України VII та VIII скликань.

Освіта[ред. | ред. код]

Батько — Степан Нарембік, до 2007 р. очолював ВАТ «Дубновантажавтотранс», в 2008 р. певний час значився власником ТОВ "Бізнес-центр «Лотос» і в 2009—2010 рр. — ТОВ «Українські новітні телекомунікації» (пізніше власницею обох стала дочка Ірина)[2].

1988 року закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Прикладна математика». У 1996 році закінчила Українську державну академію водного господарства, спеціальний факультет за спеціальністю «Облік і аудит».

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 19881991 — інженер-програміст АСУ СКТБ ВСНПО «Союзучприбор».
  • 19911994 — провідний спеціаліст управління економіки Рівненського облвиконкому.
  • 19941998 — заступник начальника відділу Рівненського територіального управління Антимонопольного комітету України.
  • 19982004 — начальник відділу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
  • 20042005 — начальник відділу Головного офісу НАСК «Оранта».
  • 20052008 — фінансовий директор ТОВ «Українські новітні телекомунікації».
  • 20082012 — директор ТОВ "Бізнес центр «Лотос».
  • 20082009 — адміністративний директор ТОВ «Українські новітні телекомунікації» (за сумісництвом).
  • 20092012 — комерційний директор ТОВ «Українські новітні телекомунікації» (за сумісництвом).

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 18 в списку. Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань гендерної рівності Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

З 27 січня 2015 — народний депутат України 7-го скликання від партії Блок Петра Порошенка[3].

Казуси та фальсифікації[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg І. Луценко голосує за кількох депутатів на YouTube
Nuvola apps kaboodle.svg І. Луценко: Олєг, винєсі козла на YouTube

17 вересня 2014 року учасники мітингу під будівлею Адміністрації Президента України із закликами «Ганьба!» прогнали із заходу Ірину Луценко та пропонували запхнути її у смітник.[4]

9 грудня 2015 року будучи депутатом фракції БПП неодноразово голосувала за себе та ще 3-х депутатів. Цей випадок став наймасштабнішим фактом фальсифікації у Верховній Раді 2015-го року.[5]

5 жовтня 2017 року у залі ВРУ відзначилась реплікою «Олєг, винєсі козла, Винєсі єво нафіг!», адресованою народному депутату від БПП, вихідцю з Єнакієвого Олегові Недаві[6][7] аби той нейтралізував депутата Юрія Левченка (член ВО «Свобода»[8]), що виступав проти президентського законопроекту № 7164 «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», який встановлював термін дії Закону України «про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» — 1 рік з моменту набуття чинності[9].

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік — Юрій Луценко, з яким познайомилась ще під час навчання у Львівському політехнічному інституті.

Сини — Олександр (1989) і Віталій (1999).

Власність[ред. | ред. код]

Ірина Луценко є співвласницею:

  • ТОВ «Українські новітні телекомунікації».
  • ТОВ "Бізнес-центр «Лотос».
  • ТОВ «Бел фам».
  • ТОВ «Гейтвей-Харків Сервіс ЛТД».
ВРУ, 2015

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]