Луцький Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Луцький
Народження	21 травня 1918(1918-05-21) Севастополь
Смерть	19 грудня 1976(1976-12-19) (58 років) Сімферополь
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1936—1972
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант авіації
Формування	32-й гвардійський винищувальний авіаційний полк
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Володи́мир Олекса́ндрович Лу́цький (21 травня 1918(19180521) — 19 грудня 1976) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, генерал-лейтенант авіації. Заслужений військовий льотчик СРСР (1969), Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія

Народився 21 травня 1918 року в місті Севастополі в родині робітника. Росіянин. Закінчив 3 курси Сімферопольського залізничного технікуму.

До лав РСЧА призваний у 1936 році. У 1938 році закінчив Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу пілотів імені М'ясникова, залишений при школі інструктором, потім — командир авіаційної ланки, лейтенант.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. У складі 434-го (32-го гвардійського) винищувального авіаційного полку на Південно-Західному, Донському, Калінінському, Північно-Західному, Брянському, 1-му Прибалтійському, 3-му і 1-му Білоруських фронтах.

Пройшов бойовий шлях від командира ланки до командира авіаційного полку. Літав на літаках Як-1, Як-7, Як-9 і Ла-5. Всього за роки війни здійснив близько 200 бойових вильотів, у повітряних боях збив особисто 12 літаків супротивника.

Після війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У вересні 1948 року призначений командиром 324-ї винищувальної авіаційної дивізії (аеродром Кубинка). Брав участь у повітряних парадах над Москвою в 1948—1951 роках. Одним із перших освоїв вищий пілотаж на МіГ-15, був ведучим пілотажної п'ятірки МіГ-15 під час повітряних парадів. На початку 1950-х років гвардії полковник В. О. Луцький — командир 9-ї винищувальної авіаційної дивізії. У 1955 році йому було присвоєне звання генерал-майора авіації. Командував винищувальним авіаційним корпусом.

У 1957 році закінчив Військову академію Генерального штабу, призначений заступником командувача Ленінградським округом ППО. Згодом обіймав посаду командира Липецького навчального центру, служив у Головному штабі ВПС СРСР. У 1967 році присвоєне військове звання генерал-лейтенанта авіації. Працював у Військово-повітряній академії. Командував дослідницьким центром.

З 1972 року генерал-лейтенант авіації В. О. Луцький — у запасі.

Мешкав у Сімферополі, де й помер 19 грудня 1976 року. Похований на цвинтарі «Абдал».

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітану Луцькому Володимиру Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1759).

Також нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (23.10.1942, 10.05.1945), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (15.03.1943), двома орденами Червоної Зірки і медалями.

Посилання

• Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Радянські повітряні аси [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)