Луціан Бекер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луціан Бекер
Народження 30 червня 1852(1852-06-30)Поточище
Смерть 16 червня 1921(1921-06-16) (68 років)Ярослав
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Праця в містах Коломия, Львів, Ярослав

Луціан Бе́кер (Łucjan Baecker, 30 червня 1852, Поточище — 16 червня 1921, Ярослав) — архітектор і педагог. Працював у Коломиї, Львові та Ярославі.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 червня 1852 року в селі Поточище (тепер Городенківського району, Івано-Франківська область, Україна). Навчався в реальній школі у Львові і в Чернівцях, яку закінчив 1871 року. Поступив на факультет будівництва Львівської політехніки, який закінчив 1876 року.[1] У 1874/1875 навчальному році був членом до правління Товариства братньої допомоги студентів політехніки.[2] До 1881 року відбував практику. Зокрема протягом року був задіяний при спорудженні будинку сейму у Львові.[1] Працював інженером на Львівській залізниці.[3] У 1881/1882 навчальному році був асистентом на кафедрі будівельних конструкцій Львівської політехніки.[1] За іншими даними — асистент кафедри будівництва у 18821884 роках.[3] 1883 року виїхав до Відня, де протягом року відвідував лекції у політехнічному інституті і в місцевому промисловому музеї. Після цього здійснив у навчальну подорож до Венеції, Флоренції, Риму, Генуї, Мілана, Мюнхена й Парижу.[1]

У 18861894 роках працював очільником технічного бюро магістрату Коломиї, паралельно викладав у місцевій промисловій школі[1] (за іншими даними працював у магістраті вже від 1883 року[3]). Мав у Коломиї статус авторизованого геометра і будівничого.[4] Був членом правління місцевого авансового товариства, створеного наприкінці 1893 року.[5]

1877 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[6] 1882 року входив до його правління, виконуючи функцію скарбника[7] (обраний на засіданні 28 січня 1882 року[8]). У 19001904 роках член редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne». Опублікував там низку статей.[9] В рамках товариства належав до Словникової комісії, де працював над польською термінологією в галузі будівництва та архітектури.[10]

У своїх проектах притримувався історичних стилів, з деякими елементами модерну. Для коломийського періоду творчості Бекера характерним є застосування на фасадах поліхромної керамічної облицювальної плитки зі стилізованими народними мотивами.[11] 1894 року за архітектурні проекти на Галицькій крайовій виставці відзначений срібною медаллю.[12] Здобув також відзнаку за плани і розрахунки металевих конструкцій та залізобетонних фундаментів на ювілейній виставці Політехнічного товариства 1902 року у Львові.[13]

Від 1895 року жив у Львові.[11] Тут, спільно з Діонісієм Кшичковським, видав польською мовою підручник «Принципи статики» (Zasady statyki, 1903).[14] До 1912 року був професором місцевої Промислової школи[11], де викладав спочатку будівельні конструкції і рисунок[15], а пізніше, замість рисунку — курс архітектурних форм і геометрію.[16] Працював допоміжним технічним референтом Крайової шкільної ради.[17] 1910 року входив до складу журі конкурсу на проекти прибуткових будинків на вулицях Коперника і Банківській.[18] У 19111919 роках був першим директором щойно створеної будівельної школи в місті Ярослав.[19] Помер там же 16 червня 1921 року.[11] Похований на місцевому Новому цвинтарі.[19]

Доробок[ред. | ред. код]

Споруди
  • Будинок бійні в Коломиї, споруджений близько 1890.[11]
  • Вілла Гайнріхів у Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Зимові військові бараки в Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Уланські казарми в Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Шпиталь у Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Гончарська школа в Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Склад у Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Керівництво спорудженням Ощадної каси в Коломиї (не пізніше 1895).[12]
  • Корпус для виробництва парафіну на фабриці Станіслава Щепановського в Печеніжині (не пізніше 1895).[12]
  • Ескіз будинку польського спортивного товариства «Сокіл» у Коломиї. Був одним із двох переможців на конкурсі 1895 року. Другим переможцем був Діонісій Кшичковський. На прохання журі обидва архітектори безкоштовно створили спільний детальний проект[20], який було реалізовано.[11]
  • Проект і кошторис школи у Сокалі. Розроблений під загальним керівництвом Зиґмунта Ґорґолевського у 18951896 роках.[12]
  • Три ескізи літніх будинків в Микуличині, створені близько 1898 року. Принаймні один з них був успішно реалізований учнем відділу теслярства львівської Промислової школи Петром Букладом.[21]
  • Конкурсний проект пам'ятника Адамові Міцкевичу у Львові (1898, спільно з Адольфом Вайссом).[22]
  • Реставрація палацу Яблоновських у Маріямполі (бл. 1898).[10]
  • Український народний дім у Коломиї, тепер Музей народного мистецтва Гуцульщини. Проект 1892 року, створений спільно з Діонісієм Кшичковським, реалізований до 1902.[11]
Статті
  • Przegląd czasopism tchnicznych // Dźwignia. — 1882. — № 4.
  • Renesans w Polsce // Dziennik Polski. — 28 listopada 1899. — № 330 (рецензія на працю Славомира Одживольського «Renesans w Polsce»).[23]
  • Krajowy przemysł artystyczny na wystawie paryskiej // Czasopismo Techniczne. — 1900. — № 4.
  • Fragmenty architektoniczne. Z wycieczki do Viterbo // Architekt. — 1903. — № 1.
  • Fragmenty architektoniczne. Z wycieczki do Viterbo (dokończenie) // Architekt. — 1903. — № 2.
  • Konkurs na kościół św. Elżbiety we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1903. — № 21.
  • Budowa stropów ze stanowiska hygieny // Czasopismo Techniczne.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Czwarte sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1895/6. — Lwów, 1896. — S. 63.
  2. Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 149.
  3. а б в Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро Енциклопедії сучасної України НАН України. — К : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2. — С. 432. — ISBN 966-02-2681-0.; Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 201—202. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  4. Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy»… — S. 196.
  5. Rozmaite obwieszczenia // Gazeta Lwowska. — 10 grudnia 1893. — № 281. — S. 10.
  6. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 88.
  7. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76.
  8. Czasopismo Techniczne. — Krakow, 1882. — Rok III. — № 3 (15 marca). — S. 32.
  9. Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
  10. а б Szóste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1897/8. — Lwów, 1898. — S. 65.
  11. а б в г д е ж Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 202; Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — С. 432.
  12. а б в г д е ж и к л Czwarte sprawozdanie… — S. 64.
  13. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 496. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  14. Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 49.
  15. Czwarte sprawozdanie… — S. 58.
  16. Siódme sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1898/9. — Lwów, 1899. — S. 16.
  17. Dziewiąte sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1900/901. — Lwów, 1901. — S. 7.
  18. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126.
  19. а б Wojciechowski A. KWESTA 2012 // Gazeta Jarosławska. — 17—23 października 2012. — № 42 (788). — S. 4. — ISSN 1427-7115.
  20. Sprawy towarzystw gimnastycznych polskich // Przewodnik Gimnastyczny. — 1895. — № 5. — S. 57.
  21. Siódme sprawozdanie… — S. 23.
  22. Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 432; Бірюльов Ю. О. Бекер Люціан // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — С. 202; Siódme sprawozdanie… — S. 23.
  23. Статтю підписано ініціалами L. B. Бекера, як справжнього автора вказує щорічний звіт промислової школи. Див. Ósme sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1899/900. — Lwów, 1900. — S. 11.

Джерела[ред. | ред. код]