Луцій Варіній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лу́цій Воре́н (Люцій Ворен; лат. Lucius Vorenus, в деяких перекладах вказаний, як L. Varenus) — центуріон XI легіону.

Юлій Цезар (лат. Julius Caesar) згадує про нього в творі «Записки про галльську війну» («Commentarii de Bello Gallico»)[1]. Розділ 44 книги 5 присвячений двом римським центуріонам XI легіону — Луцію Ворену і Титу Пуллону:

В тому легіоні були дві дуже хоробрі людини, центуріони, які повинні були отримати підвищення до першого рангу, їх звали Тит Пуллон і Луцій Ворен. Між собою вони постійно сперечались, кому з них буде віддана перевага в момент призначення на керівну посаду, і кожен рік вони продовжували суперництво за зростання по службі із все більшою ворожістю. Коли перед укріпленнями йшла жорстока битва (прим. римський табір осадили нервії), Пуллон, один з них, промовив: «Чого ж ти вагаєшся, Ворен? І яку ж більш сприятливу нагоду проявити свою доблесть ти шукаєш? Саме в цей день наші суперечки повинні бути вирішені!». Промовивши ці слова, він ринувся за лінії фортифікацій, і обрушився на ту частину військ супротивника, де ворогів було більше. Але і Ворен не залишився під прикриттям укріплень: підтверджуючи свою добру репутацію, він одразу послідував за Пуллоном. Тоді, коли до ворога залишалось зовсім небагато, Пуллон кинув свого метального списа в супротивника, і пронизав одного з багатьох ворогів, що наближалися, і, поки вражений неприятель падав намертво, інші вороги закрили його своїми щитами, і всі стали кидати в Пуллона свою зброю, не даючи йому жодної можливості відступити. Щит Пуллона було пробито, и метальний спис встромився в його перев'язь. Через це його ножни розгорнулись, а спис заважав його правій руці вихопити меч; его оточував натовп ворогів, і він опинився в дуже скрутному становищі. Його суперник (Ворен) прийшов йому на допомогу. Негайно весь натовп розгорнувся від Пуллона в сторону нового супротивника, розраховуючи пронизати его наскрізь метальними списами. Ворен енергійно кинувся до них з мечем і вступив в рукопашний бій. Вбивши одного ворога, він ненадовго відтіснив інших; але в пилу битви Ворен оступився і, втрапив в невелику яму, впав. Тепер вже, в свою чергу, Пуллон приходить йому на допомогу; і обидва, неушкоджені, перебивши безліч ворогів, відступили в глибину укріплень, під найбільш голосні аплодисменти своїх товаришів. Так захотіла Фортуна, щоби обидва вони, хоч і були суперниками і мали конфлікти, стали рятувальниками друг для друга і прийшли друг другу на допомогу в скрутну хвилину. І ніхто не зміг би сказати впевнено, хто з цих двох являється більш гідним і кому слід було віддати перевагу перед іншим. [2]

Оригінальний текст (лат.)

Erant in ea legione fortissimi viri, centuriones, qui primis ordinibus appropinquarent, Titus Pullo et Lucius Vorenus. Hi perpetuas inter se controversias habebant, quinam anteferretur, omnibusque annis de locis summis simultatibus contendebant. Ex his Pullo, cum acerrime ad munitiones pugnaretur, "Quid dubitas," inquit, " Vorene? aut quem locum tuae probandae virtutis exspectas ? hic dies de nostris controversiis iudicabit." Haec cum dixisset, procedit extra munitiones quaque pars hostium confertissma est visa irrumpit. Ne Vorenus quidem tum sese vallo continet, sed omnium veritus existi mationem subsequitur. Mediocri spatio relicto Pullo pilum in hostes immittit atque unum ex multitudine procurrentem traicit; quo percusso et exanimato hunc scutis protegunt, in hostem tela universi coniciunt neque dant regrediendi facultatem. Transfigitur scutum Pulloni et verutum in balteo defigitur. Avertit hic casus vaginam et gladium educere conanti dextram moratur manum, impeditumque hostes circumsistunt. Succurrit inimicus illi Vorenus et laboranti subvenit. Ad hunc se confestim a Pullone omnis multitudo convertit: illum veruto arbitrantur occisum. Gladio comminus rem gerit Vorenus atque uno interfecto reliquos paulum propellit; dum cupidius instat, in locum deiectus inferiorem concidit. Huic rursus circumvento fert subsidium Pullo, atque ambo incolumes compluribus interfectis summa cum laude sese intra munitiones recipiunt. Sic fortuna in contentione et certamine utrumque versavit, ut alter alteri inimicus auxilio salutique esset, neque diiudicari posset, uter utri virtute anteferendus videretur.[3]

Художній образ[ред.ред. код]

Луцій Ворен — один з головних героїв серіалу HBO/BBC «Рим», 2005—2007 років, в якому художньо показано правління і загибель Юлія Цезаря, боротьба за владу і початок правління Октавіана Августа. В художньому фільмі Луцій Ворен (актор Кевін МакКідд) показаний центуріоном XIII легіона (а не XI), безпосереднім командиром Тита Пуллона, ставшим згодом сенатором Рима.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Commentarii de Bello Gallico
  2. Commentaries on the Gallic War/Book 5/44
  3. Commentarii de Bello Gallico/Liber V/44

Посилання[ред.ред. код]


Historia Romae Це незавершена стаття про Стародавній Рим.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.