Луцій Кальпурній Пізон Понтифік
| Луцій Кальпурній Пізон Понтифік | |
|---|---|
 | |
| Народився | 48 до н. е.[1]  Стародавній Рим |
| Помер | 32[1] невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Знання мов | латина |
| Посада | давньоримський сенатор[d], претор[1], проконсул[1], консул[1], legatus Augusti pro praetore Galatiaed[1], legatus Augusti pro praetore Thraciaed[1], понтифік[1], frater arvalisd[1], proconsul provinciae Asiaed[1], legatus Augusti pro praetore Syriaed[1][2] і префект міста[1] |
| Рід | Calpurnii Pisonesd |
| Батько | Луцій Кальпурній Пізон Цезонін[1] |
| Мати | Rutiliad[1] |
| Брати, сестри | Кальпурнія Пізоніс |
| Діти | Calpurnia[d] |
Луцій Кальпурній Пізон Понтифік (48 до н. е. , Стародавній Рим — 32 , невідомо ) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул 15 року до н. е. Пізон уславився пристрастю до вина і ледарства, проте був досить успішний у державній діяльності
Походив з впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна, консула 58 року до н. е.
У 23 році до н. е. обіймав посаду квестора, у 18 році до н. е. став претором. У 20 році до н. е. Пізон увійшов до колегій понтифіків й арвальских братів. У 16 році до н. е. він обіймав посаду проконсула Цизальпійської Галлії, у Медіолані розбирав судові справи стосовно карних злочинів, брав участь у війні з альпійськими племенами.
У 15 році до н. е. був обраноий консулом разом з Марком Лівієм Друзом Лібоном. У 13—12 роках до н. е. Пізон виконував обов'язки легата пропретора Галатії та Памфілії. У 12 роках до н. е. був переведений до Фракії для придушення повстання Вологеса, вождя бессів. Спочатку зазнав поразки, але згодом протягом трьох років успішно підкорив бессів й сусідні з ними племена. За ці успіхи отримав тріумф. У 9—8 роках до н. е. обіймав посаду проконсула провінції Азія, потім з 3 до 1 року до н. е. був легатом пропретора Сирії.
У 12 році н. е. Пізон призначений префектом Рима. Із своїми обов'язками він чудово впорався, користувався довірою Августа і Тиберія, виконуючи їх таємні доручення.
У 22 році запропонував засудити Гая Сілана, звинуваченого в здирництві в Азії, до позбавлення вогню і води й заслання на о. Гіарі. Ніколи не вносив підлабузницьких пропозицій щодо принцепсів, при розгляді справ про образу величі римського народу закликав до поміркованості.
Складав вірші й надавав заступництво грецькому поету Антипатру із Фессалонік. За свої заслуги був удостоєний похорону за державний рахунок.
- Луцій Кальпурній Пізон
- Гай Кальпурній Пізон
- Кальпурнія.
- Eilers C. C. Sentius Saturninus, Piso Pontifex and the Titulus Tiburtinus: a Reply. ZPE, Vol. 110 (1996), p. 207—226.
- Iris Hofmann-Löbl: Die Calpurnii. Politisches Wirken und familiäre Kontinuität. Verlag Peter Lang, Frankfurt am Main u. a. 1996, ISBN 3-631-49668-0, S. 206—217 (Europäische Hochschulschriften. Reihe 3: Geschichte und ihre Hilfswissenschaften 705), (Zugleich: Diss.phil. Universität Gießen 1994).
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Rémy B. 94 // Les carrières sénatoriales dans les provinces romaines d'Anatolie au Haut-Empire: (31 av. J.-C. - 284 ap. J.-C.) (Pont-Bithynie, Galatie, Cappadoce, Lycie-Pamphylie et Cilicie) — Istanbul, Paris: IFEA, 1989. — P. 129–131. — 434 с. — ISBN 2-906059-04-X
- ↑ Dąbrowa E. The Governors of Roman Syria from Augustus to Septimius Severus — 1998. — ISBN 3-7749-2828-2