Луцій Семпроній Атратін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Семпроній Атратін
лат. L. Sempronius L.f.L.n. Atratinus
Народився 73 до н. е.(-073)
невідомо
Помер 7(0007)
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий і державний діяч
Знання мов латина
Суспільний стан шляхтич[d][1]
Посада консул-суффект
Термін 34 рік до н. е.
Попередник Марк Антоній
Наступник Павло Емілій Лепід
Рід Кальпурнії
Батько Луцій Кальпурній Бестія
Мати невідомо
Родичі Lucius Sempronius Atratinusd[1][1]
Брати, сестри Semproniad[1][1] і Sempronia Atratinad[1][1]
У шлюбі з Марція Цензорина
Діти Семпронія Атратіна

Луцій Семпроній Атратін (лат. Lucius Sempronius Atratinus; 73 до н. е. —7) — політичний та військовий діяч Римської республіки та Римської імперії, консул-суффект 34 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Бестії, едила 57 року до н. е. Замолоду був усиновлений Луцієм Семпронієм Атратіном. Отримав гарну освіту, відзначався своїм красномовством.

Політичну кар'єру розпочав звинуваченням у 56 році до н. е. Марка Целія Руфа у підкупі голосів під час виборів. Утім останнього вміло захищав Цицерон. Після цього у 40 році до н. е. увійшов до колегії авгурів. Після вбивства диктатора Гая Юлія Цезаря підтримував Марка Антонія. У 39 році до н. е. призначений Антонієм легатом—пропретором Ахайї. У 36 році до н. е. брав участь у боротьбі тріумвірів із Секстом Помпеєм на Сицилії.

У 34 році до н. е. став консулом-суффектом. На цій посаді пробув до 1 липня. Незабаром після цього перейшов на бік Октавіана Августа. У 23—21 роках до н. е. як проконсул керував провінцією Африка. По поверненню до Риму відсвяткував тріумф. Надалі відійшов від політичних справ.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Susanne Grunauer-von Hoerschelmann: Die Münzprägung der Lakedaimonier. Walter de Gruyter, Berlin 1978 (Antike Münzen und geschnittene Steine. Band 7), ISBN 3-11-007222-X, S. 39, 51, 57 (нім.)
  • Jens Bartels: Sempronius [I 8]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 11, Metzler, Stuttgart 2001, ISBN 3-476-01481-9, Sp. 386. (нім.)
  1. а б в г д е ж Digital Prosopography of the Roman Republic