Луцій Сергій Катіліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Сергій Катіліна
Catilina2-Maccari affresco.jpg
Народився 108 до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 62 до н. е.
Пістоя, Тоскана, Італія
·загиблий у бою
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик
Суспільний стан Патрицій
Посада давньоримський сенатор[d] і претор
Луцій Сергій Катіліна

Лу́цій Се́ргій Катілі́на (лат. Lucius Sergius Catilina; 108 до н. е. — 62 до н. е.) — походив з патриціанського роду Сергіїв, політичний і державний діяч Римської республіки

Життєпис[ред. | ред. код]

За правління Сулли брав участь у проскрипціях, 68 року до н. е. став претором, а 67 до н. е. став пропретором Африки. Після намісництва повернувся до Риму, виставив свою кандидатуру на посаду консула, яка була відхилена в зв'язку зі звинуваченням у хабарництві.

Це й стало поштовхом до організації змови. Змова планувалася на 65 до н. е. Метою було: вбити консулів, усунути сенаторів й проголосити консулами себе. Та змова була розкрита, а інцидент зам'ятий. Й Катіліна знову виставив свою кандидатуру на консульство, та знову невдало. 64 року до н.е. зумів виправдатися на звинувачення Луція Лукцея із звинуваченням про вбивство проскрибованих.

Змова Катіліни[ред. | ред. код]

Докладніше: Змова Катіліни

Вибори 63 до н. е. проходили у військовій обстановці (Цицерон одяг панцир під тогу). Тепер метою змовників стало вбивство Цицерона, який дізнавшись про це, уник смерті.

Наступного дня Цицерон проголосив промову, метою якої було: прогнати Катіліну й усіх інших змовників з міста. Луцій Сергій піддався на провокацію й покинув Рим. Хоча від'їзд Катіліни був помилкою, адже невдовзі тих самих змовників очолив на повстання Публій Корнелій Лентул Сура. Та повстання не сталось, а його ватажків було взято під суд, й потім страчено.

Та вбивство ватажків ще не означало завершення змови. Невдовзі Катіліна зібрав армію повстанців, проти якої виступили дві римські армії під орудою Квінта Метелла й Гая Антонія. У 62 до н. е. біля міста Пісторії всі повстанці, в тому числі й Катіліна загинули.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.: ілюстрації, карти.
  • Саллюстій. Про змову Катіліни, ХХІ (лат.)
  • Балух В. О. Історія античної цивілізації

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]