Луцій Сергій Катіліна
| Луцій Сергій Катіліна | |
|---|---|
| лат. L.Sergius L.f. Catilina | |
 | |
| Народився |
108 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер |
62 до н. е. Пістоя, Стародавній Рим ·загиблий у бою |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d] |
| Посада | давньоримський сенатор[d], претор і Пропретор |
| Мати | Bellienad |
| Брати, сестри | Sergiad |
| У шлюбі з | Gratidiad[2] і Aurelia Orestillad[3] |
Лу́цій Се́ргій Катілі́на (лат. Lucius Sergius Catilina; 108 до н. е. — 62 до н. е.) — походив з патриціанського роду Сергіїв, політичний і державний діяч Римської республіки.
Життєпис[ред. | ред. код]
За правління Сулли брав участь у проскрипціях, 68 року до н. е. став претором, а 67 до н. е. став пропретором Африки. Після намісництва повернувся до Риму, виставив свою кандидатуру на посаду консула, яка була відхилена в зв'язку зі звинуваченням у хабарництві.
Це й стало поштовхом до організації змови. Змова планувалася на 65 до н. е. Метою було: вбити консулів, усунути сенаторів й проголосити консулами себе. Та змова була розкрита, а інцидент зам'ятий. Й Катіліна знову виставив свою кандидатуру на консульство, та знову невдало. 64 року до н.е. зумів виправдатися на звинувачення Луція Лукцея із звинуваченням про вбивство проскрибованих.
Змова Катіліни[ред. | ред. код]
Вибори 63 до н. е. проходили у військовій обстановці (Цицерон одяг панцир під тогу). Тепер метою змовників стало вбивство Цицерона, який дізнавшись про це, уник смерті.
Наступного дня Цицерон проголосив промову, метою якої було: прогнати Катіліну й усіх інших змовників з міста. Луцій Сергій піддався на провокацію й покинув Рим. Хоча від'їзд Катіліни був помилкою, адже невдовзі тих самих змовників очолив на повстання Публій Корнелій Лентул Сура. Та повстання не сталось, а його ватажків було взято під суд, й потім страчено.
Та вбивство ватажків ще не означало завершення змови. Невдовзі Катіліна зібрав армію повстанців, проти якої виступили дві римські армії під орудою Квінта Цецилія Метелла й Гая Антонія Гібриди. У 62 до н. е. біля міста Пісторії всі повстанці, в тому числі й Катіліна загинули.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.: ілюстрації, карти.
- Саллюстій. Про змову Катіліни, ХХІ (лат.)
- Балух В. О. Історія античної цивілізації
Посилання[ред. | ред. код]
- Катіліна [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Сергій Катіліна [Архівовано 9 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Любкер Ф. Sergii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1238–1239.
- ↑ http://www.strachan.dk/family/gratidius.htm
- ↑ Любкер Ф. Orestilla // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 959.