Луцій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 407 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Фурій Медуллін
лат. Lucius Furius Medullinus
Ім'я при народженні Lucius Furius Medullinus
Народився невідомо
Тускулум
Помер невідомо
Громадянство Римська республіка
Місце проживання Рим
Діяльність політик, військовий і державний діяч
Суспільний стан патрицій
Посада військовий трибун з консульською владою
Термін 407, 405, 398, 397, 395, 394 і 391 роки до н. е.
Рід Фурії
Батько Луцій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 432 року до н. е.)
Брати, сестри  • Марк Фурій Камілл і Спурій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 400 року до н. е.)
Діти Спурій Фурій Медуллін

Лу́цій Фу́рій Медуллі́н (лат. Lucius Furius Medullinus; V—IV століття до н. е.) — політик, військовий і державний діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою 407, 405, 398, 397, 395, 394 і 391 років до н. е.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Фуріїв, скоріше за все з його гілки з міста Тускулум. Про нього і родину збереглося мало відомостей.

Його 7 разів обирали військовим трибуном з консульською владою, двічі разом з ним цю посаду обіймав Марк Фурій Камілл, а також Нумерій Фабій Вібулан. Є припущення, що Луцій Фурій насправді обіймав цю посаду меншу кількість разів, а в подальшому при наведені даних в стародавніх джерелах його сплутали з іншими трибунами, але на сьогодні встановити реальність не є можливим.

У 407 році до н. е. під час його трибунату разом з трьома іншими трибунами він не організував допомогу місту Верругіна, проти якого виступили вольски, через що вони змогли оволодіти містом і вбити його захисників. У 405 році до н. е. трибуни каденції цього року разом з Луцієм Фурієм почали осаду міста Вейї. Про діяльність Луція Фурія під час подальших каденцій, про місце і рік смерті відомостей немає.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Furius 65. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII,1, Stuttgart 1910, Sp. 354—356. (нім.)
  • Тит Лівій Ab urbe condita, IV, 51, 7; 55, 8; 61, 1. (лат.)
  • Corpus Inscriptionum Latinarum 14, 2700 bis CIL 14, 2707. (лат.)