Перейти до вмісту

Луцій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 432 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Луцій Фурій Медуллін
лат. Lucius Furius Medullinus
Ім'я при народженніLucius Furius Medullinus
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померневідомо
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Суспільний станпатрицій
Посадавійськовий трибун з консульською владою
Термін432, 425 і 420 роки до н. е.
РідФурії
БатькоСпурій Фурій Медуллін Фузій
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо, невідомо і невідомо
ДітиЛуцій Фурій Медуллін (консул 413 року до н. е.), Марк Фурій Камілл і Спурій Фурій Медуллін (військовий трибун з консульською владою 400 року до н. е.)

Лу́цій Фу́рій Медуллі́н (лат. Lucius Furius Medullinus; V століття до н. е.) — політичний і військовий діяч Римської республіки; триразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 432, 425 і 420 років до н. е.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Фуріїв, його гілки Медуллінів. Про батьків, молоді роки Луція Фурія відомості не збереглися.

Перша трибунська каденція

[ред. | ред. код]

432 року до н. е. його було вперше обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Пінарієм Мамерціном і Спурієм Постумієм Альбом Регілленом. Упродовж цієї каденції військових дій не відбулося. Можливо було прийнято перший закон проти зловживань на виборах.

Друга трибунська каденція

[ред. | ред. код]

425 року до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Авлом Семпронієм Атратіном, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом і Луцієм Горацієм Барбатом. На цій посаді воював проти міста Вейї і еквів. За підсумками війни було укладено мир з Вейями на 20 років, а з еквами — на 3 роки.

Третя трибунська каденція

[ред. | ред. код]

У 420 році до н. е. Луція Фурія втретє було обрано військовим трибуном з консульською владою знову разом з Авлом Семпронієм Атратіном, Луцієм Квінкцієм Цинціннатом і, також, Марком Манлієм Вульсоном. На цій посаді разом із колегами проводив політику на користь патриціїв, виключно серед яких того року були обрані квестори, чим ці трибуни викликали ненависть з боку плебеїв.

Подальша доля Луція Фурія Медулліна невідома.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій, Ab Urbe Condita, IV, 2, 25; 3, 35; 45. (лат.)