Луцій Фурій Пурпуріон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Фурій Пурпуріон
Народився невідомо
Помер після 184 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий очільник
Суспільний стан патрицій
Посада претор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Військове звання консул
Термін 196 рік до н.е.
Попередник Гай Корнелій Цетег
Наступник Луцій Валерій Флакк
Рід Фурії
Батько Спурій Фурій Пурпуріон

Луцій Фурій Пурпуріон (*Lucius Furius Purpureo, д/н —після 184 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Фуріїв. Син Спурія Фурія Пурпуріона. У 210 році до н. е. стає військовим трибуном. Відзначився у Другій пунічній війні. У 200 році до н. е. обирається претором. Як провінцію отримує Цізальпійську Галлію, де придушив повстання галльського племені інсумбрів та карфагенянина Гамількара, який намагався розпочати тут війну проти Риму.

У 196 році до н. е. стає консулом (разом з Марком Клавдієм Марцеллом). Під час своєї каденції воював проти галльського племені бойїв. На честь своїх перемог у 194 та 192 роках до н. е. звів два храми Юпітера. У 189 році був членом посольства до Малої Азії, де брав участь в укладанні Апамейської угоди з царством Селевкидів. У 187 році до н. е. виступив проти партії Корнеліїв Сципіон щодо політики у Малій Азії.

У 184 році до н. е. висунув свою кандидатуру на посаду цензора, проте невдало. У 183 році до н. е. очолив посольство до галлів північної Італії. Про подальшу долю немає відомостей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.3 p. 605
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3