Лучицька Анжеліна Болеславівна
| Лучицька Анжеліна Болеславівна | |
|---|---|
| Народилася |
10 (23) серпня 1900 Баку, Російська імперія |
| Померла |
1 вересня 1987 (87 років) Чернігів, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Заклад | Ніжинський український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського і Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка |
| Батько | Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович |
| Родичі | Лучицька Катерина Людвиківна і Лучицький-Данченко Владислав Людвикович |
| Брати, сестри | Лучицький Борис Болеславович |
| Нагороди |
 |
Анжелі́на Болесла́вівна Лучи́цька (Лучицька-Назарова; нар. 10 (23) серпня 1900, Баку — пом. 1 вересня 1987, Чернігів) — українська театральна акторка, заслужена артистка УРСР (1949).
Життєпис[ред. | ред. код]
В дитинстві Ганна (Анжеліна) навчалась у Слов'янську в пансіоні мадам Гарве.[1]
Сценічну діяльність розпочала в театральній трупі свого батька — Болеслава Оршанова-Лучинського.
1920-х років виступала в Ічні, Тростянці, Бурині.
1938—1959 — актриса Ніжинського українського музично-драматичного театру ім. М. Коцюбинського. Була співзасновницею цього театру разом із братом Б. Лучинським і чоловіком Ю. Назаровим.
В роки Другої світової війни виступала перед військовими у шпиталях, на вокзалах, перед трудовими колективами.
1959—1963 — актриса Чернігівського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.
Ролі[ред. | ред. код]
- Анна («Украдене щастя» І. Франка)
- Баронеса («Княжна Вікторія» Я. Мамонтова)
- Ганна Петрівна, Проня Прокопівна («Не судилось», «За двома зайцями» М. Старицького)
- Джессі («Російське питання» К. Симонова)
- Кручиніна («Без вини винні» О. Островського)
- Леокардія Львівна («Дочка прокурора» Ю. Яновського)
- Ліда, Наталія Ковшик («Платон Кречет», «Калиновий гай» О. Корнійчука)
- Любов Ярова («Любов Ярова» К. Треньова)
- Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного)
- Онисія («Влада темряви» Л. Толстого)
- Софія («Останні» М. Горького)
- Фрау Мільх («Під Золотим орлом» Я. Галана)
Родина[ред. | ред. код]
Батько — Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович, актор і режисер. Дід — Лучицький Людвик Тимофійович, антрепренер. Тітка — Лучицька Катерина Людвиківна, актриса. Брат — Лучицький Борис Болеславович, актор і режисер, народний артист УРСР. Дядько — Лучицький-Данченко Владислав Людвикович, актор і режисер. Чоловіки: Юрій Володимирович Назаров (співзасновник Ніжинського театру) і Тось Володимир Федотович (директор Чернігівського театру). Син — Володимир Юрійович Назаров.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Лучицька Анжеліна Болеславівна / Г. В. Самойленко [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.] esu.com.ua
- Самойленко Г. В. Ніжинський драматичний театр ім. М. М. Коцюбинського. — Ніжин, 1996.
- Самойленко Г. В. Театральна родина Лучицьких і Ніжинський драматичний театр // Поляки в Ніжині: Культура. Освіта. Наука. 2010. Вип. 4.
- Лучицькі — Державний архів Чернігівської області [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Лучицькі. Талан Ролі і долі однієї української театральної династії [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.] zn.ua
- Анжеліна Лучицька: «Горда своєю театральною династією»: до 110-річчя з дня народження // Ніжинський вісник. — 2010. — 21 серпня. — С. 3
|
