Лушпина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проекція лушпини всередині черепа

Лушпина (лат. putamen) — це кругла парна велика ділянка сірої речовини, що локалізована в глибині кінцевого мозку. Належить до базальних гангліїв. Лушпина сполучається з чорною субстанцією і блідою кулею рядом провідних шляхів. Головна функція лушпини полягає в регуляції і здійсненні впливу на різні типи навчання. Вона виконує свої функції за допомогою нейромедіатора допаміну. Лушпина відіграє роль в дегенеративних неврологічних процесах, таких як хвороба Паркінсона.

Анатомія[ред.ред. код]

Лушпина разом з хвостатим ядром утворюють заднє смугасте тіло (дорзальний стріатум). Через схожу структуру лушпини і хвостатого ядра багато нейроанатомів вважають дорзальний стріатум єдиною структурою, розділеною на дві частини провідними шляхами внутрішньої капсули.

Лушпина разом з блідою кулею утворює сочевицеподібне ядро.

Література[ред.ред. код]

  • Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека в 4 томах. Т.3. — М.: Медицина, 1996. — ISBN 5-225-02723-7