Лушпинський Олександр Онуфрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лушпинський Олександр Онуфрійович
Олександр Лушпинський (1878-1943).jpg
Народження 11 липня 1878(1878-07-11)
Смерть 20 листопада 1943(1943-11-20) (65 років)
Поховання
Національність українці[2]
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Ідентифікатори і посилання
CMNS: Лушпинський Олександр Онуфрійович у Вікісховищі
Grave of Oleksandr Lushpynskyi (01).jpg

Лушпи́нський Олекса́ндр Ону́фрійович (11 липня 1878, Буцнів — 20 листопада 1943, Львів) — український архітектор, художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 липня[3][4] 1878 року в селі Буцнів на Тернопільщині у сім'ї коваля. Навчався в Тернопільській гімназії[джерело?], протягом 18981904 років — на відділі архітектури Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка»). Серед викладачів був, зокрема, Іван Левинський.[5] Протягом 19041919 років працював у фірмі Левинського. Автор або співавтор проектів багатьох будівель, споруджених фірмою. В багатьох випадках ступінь участі у тому чи іншому проекті встановити проблематично. Брав активну участь у пошуках українського стилю в архітектурі, на зразок інших національних стилів, що виникали в тогочасній Європі. В архітектурі застосовував ідеї Отто Вагнера.[6] Стиль будівель Лушпинського з елементами народних стилів часто характеризують як «Гуцульська сецесія». Багато будівель виконані в дусі візантійсько-романських стилізацій.[7] Вивчав народне дерев'яне будівництво, зарисовував зразки гуцульських і бойківських будівель (нині зберігаються у Національному музеї Львова).[8] Замальовки дерев'яних церков експонував на першій архітектурній виставці у Львові 1910 року.[9] 1915 року організував персональну виставку в Національному музеї. Пізніше Державна комісія відбудови краю видала альбом проектів житлових і громадських будинків для села.[10] 1920 року видав альбом малюнків «Дерев'яні церкви Галичини XVI—XVIII ст.»

1930 року митрополит Андрей Шептицький прийняв Лушпинського на посаду реставратора і члена консерваторної комісії греко-католицької митрополії.[11] Восени 1932 року спільно з Іларіоном Свєнціцьким, Володимиром Січинським та М. Струтинською за дорученням Митрополичої капітули брав участь у підготовці матеріалів до реставрації катедри святого Юра у Львові.[12] Член журі конкурсу на проект відбудови церкви Святого Духа у Львові (1942).[13]

Помер 20 листопада 1943 року, похований на Личаківському цвинтарі. Із часом могила була втрачена. 2004 року працівниками музею-заповідника «Личаківський цвинтар» ідентифіковано поховання на полі № 18, встановлено надгробну плиту.[14] Іменем Лушпинського 1993 року названо вулицю у Львові, в мікрорайоні Рясне.[15]

Архітектура[ред. | ред. код]

Фалеристика[ред. | ред. код]

Автор проєкту відзнаки — Хрест УСС «С. У. С.1914»[38]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Личаківський некрополь — С. 211.
  2. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59556
  3. Метрична книга народжень с. Буцнів Тернопільського повіту за 1866—1900 р. // ДАТО. — Ф. 487. — Оп. 1. — Спр. 283. — С. 55.
  4. Є також інша дата — 23 липня; див.: Бірюльов Ю. Лушпинський Олександр Онуфрійович // Лушпинський Олександр Онуфрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. 186. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  5. Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського масштабу // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 347.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 397. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  7. а б в Архітектура Львова… — С. 411.
  8. Архітектура Львова… — С. 396.
  9. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 384.
  10. Данилюк А. Поклонись народному зодчому. — Львів : Свічадо, 1995. — С. 53. — ISBN 5-7707-6685-9.
  11. Новосядлий Б. Митець загальноукраїнського… — С. 350.
  12. Свєнціцький І. Звіт Управи Національного Музею у Львові за 1932 р. (докінчення) // Діло. — 1933. — 28 січня. — № 19 (13258). — С. 3.
  13. Вуйцик В. Матеріали конкурсу на кращий проект відбудови церкви св. Духа при греко-католицькій духовній семінарії у Львові в 1942 році // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. Збірник статей. — Львів : Свічадо, 1994. — С. 159. — ISBN 5-7707-6682-4.
  14. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 213. — ISBN 966-8955-00-5.
  15. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 36—37. — ISBN 966-603-115-9.
  16. Новосядлий, Богдан (2006). Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові. (українською). Тернопіль: Джура. с. 61–62. 
  17. Архітектура Львова… — С. 411; Данилюк А. Поклонись… — С. 53.
  18. Архітектура Львова… — С. 409, 471.
  19. Архітектура Львова… — С. 437.
  20. Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 190. (пол.)
  21. Архітектура Львова… — С. 482.
  22. Архітектура Львова… — С. 412.
  23. Архітектура Львова… — С. 411; Слободян В. М. Церкви Турківського району. — Львів, 2003. — С. 31—33. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-2.
  24. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 329—330. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  25. а б Бірюльов Ю. О. Лушпинський Олександр // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 246—249. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  26. Архітектура Львова… — С. 507.
  27. Проект плебанії в Улазові з Державного архіву в Перемишлі.
  28. а б Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 267. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  29. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 235. — ISBN 966-02-0362-4.
  30. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська… — С. 220.
  31. Будівничі, Теслі, Бляхарі! // Діло. — 1925. — 27 березня. — № 68 (10451). — С. 6.
  32. Горникевич Т. «Знівечення церкви на Сихові». (Лист до редакції) // Діло. — 1933. — 20 липня. — № 187 (13426). — С. 4—5.
  33. Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 154, 157. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-1.
  34. Нога О. Українська художньо-промислова кераміка Галичини (1840—1940). — Львів : Українські технології, 2001. — С. 183.
  35. Нога О., Савицький І. Пежанський Григорій — призабутий український будівничий музично-театральних закладів Львова першої половини ХХ століття // Народознавчі зошити. — 2016. — № 5 (131). — С. 1212. — ISSN 1028-5091.
  36. Олтич. Від старини до сучасного. Важніші місцевості Львівської округи // Рідна Земля. — 1942. — 26 квітня. — № 17 (29). — С. 5.
  37. Рік спорудження зазначений на самій дзвіниці
  38. http://ycc.milua.org/badges/uss-26.html

Джерела[ред. | ред. код]

  • Новосядлий Б. Перший пам'ятник кобзареві на Тернопіллі // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2014. — Вип. 25. — С. 133—138.
  • Чепелик В. Визначні майстри українського архітектурного модерну // Український архітектурний модерн / В. В. Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик; Всеукр. фонд відтвор. видат. пам'яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — К. : КНУБА, 2000.

Посилання[ред. | ред. код]