Лущик Віктор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лущик Віктор Федорович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Лущик Віктор Федорович.jpg
Загальна інформація
Народження 26 березня 1979(1979-03-26)
Львів
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (35 років)
с. Зеленопілля
Довжанський район
Луганська область
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
24 ОМБр.svg
 24 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Надгробок на могилі В.Лущика..jpg

Ві́ктор Фе́дорович Лу́щик (26 березня 1979, Львів — 11 липня 2014, Зеленопілля, Довжанський район, Луганська область) — молодший сержант, гранатометник 1-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) ОК «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (14.03.2015; посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Віктор Лущик 26 березня 1979 року в місті Львові.

Закінчив Львівську середню загальноосвітню школу № 75 імені Лесі Українки.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

Навесні 2014 року Віктор Лущик мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А-0998; місто Яворів Львівська область).

З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Віктор Лущик був похований 18 липня 2014 року на полі Почесних поховань № 76 на Личаківському цвинтарі у Львові.[1][2][3]

Залишились дружина Юліана та син Святослав (нар. 2003).[4]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg «Воїни Світла». Молодший сержант Лущик Віктор Федорович

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

11 липня 2014 року в районі села біля Зеленопілля Луганській області близько 4:30 годин ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блок-пост українських військових, в результаті обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Віктор Лущик.[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Віктор Лущик нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно).[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]