Луїджі Факта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїджі Факта
італ. Luigi Facta
Luigi Facta 1910.png
Ім'я при народженні італ. Luigi Facta
Народився 16 листопада 1861(1861-11-16)[1]
Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Помер 5 листопада 1930(1930-11-05)[1] (68 років)
Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, журналіст
Володіє мовами італійська
Посада Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], minister of Interior of the Kingdom of Italy[d], minister of Justice of the Kingdom of Italy[d], minister of Finance of the Kingdom of Italy[d], minister of Finance of the Kingdom of Italy[d], minister of Reconstruction of the Lands Liberated From the Enemy[d], senator of the Kingdom of Italy[d] і член Палати депутатів Королівства Італії[d]
Партія Італійська ліберальна партія

Луїджі Факта (італ. Luigi Facta; 1 вересня 1861, Пінероло, П'ємонт — 5 листопада 1930, Пінероло, П'ємонт) — італійський політик і державний діяч, очолював кабінет міністрів Італії з 26 лютого 1922 по 31 жовтня 1922 року. Він був останнім головою Ради міністрів Італії до насильницького захоплення державної влади фашистами під керівництвом Беніто Муссоліні, в результаті так званого «Маршу на Рим».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Луїджі Факта увійшов в політику в 1892 році як член ліберальної партії парламенту від Пінероло. Це депутатське крісло він займав протягом тридцяти років. Він працював майже безперервно протягом цього часу в різних коаліційних урядах, в різних кабінетах міністрів. З 1910 по 1914 рік і з 1919 по 1920 рік Факта виконував обов'язки міністра фінансів Італії.

З початком Першої світової війни Луїджі Факта активно ратував за нейтралітет Італії, але після того, як королівство вступило у війну, він змінив свою думку. Син Луїджі загинув під час бойових дій, і Факта, говорив, що він пишається тим, що його син приніс в жертву власне життя в ім'я своєї країни.

У лютому 1922 року, Факта був призначений прем'єр-міністром і сформував власний кабінет. Італію в той час потрясали хвилювання, ініційовані фашистами на чолі з Беніто Муссоліні. Коли чорносорочечники почали «Марш на Рим», король Віктор Емануїл III відмовив Луїджі Факта в підтримці, хоча італійська армія була готова придушити фашистський путч. Час було втрачено і при владі встав Муссоліні, що проголосив себе диктатором.

Факта не став відкрито виступати проти Муссоліні і тому став сенатором у 1924 році.

Помер Луїджі Факта 31 жовтня 1930 року в своєму рідному місті Пінероло.

Примітки[ред. | ред. код]