Луїджі Факта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїджі Факта
італ. Luigi Facta
Luigi Facta photo.jpg
Ім'я при народженні італ. Luigi Facta
Народився 16 листопада 1861(1861-11-16)[1]
Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Помер 5 листопада 1930(1930-11-05)[1] (68 років)
Пінероло, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, журналіст
Alma mater Туринський університет
Знання мов італійська
Посада Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], minister of Interior of the Kingdom of Italyd, minister of Justice of the Kingdom of Italyd, minister of Finance of the Kingdom of Italyd, minister of Finance of the Kingdom of Italyd, minister of Reconstruction of the Lands Liberated From the Enemyd, senator of the Kingdom of Italyd, член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2], член Палати депутатів Королівства Італії[d][2] і член Палати депутатів Королівства Італії[d][2]
Партія Італійська ліберальна партія

Луїджі Факта (італ. Luigi Facta; 1 вересня 1861, Пінероло, П'ємонт — 5 листопада 1930, Пінероло, П'ємонт) — італійський політик і державний діяч, очолював кабінет міністрів Італії з 26 лютого 1922 по 31 жовтня 1922 року. Він був останнім головою Ради міністрів Італії до насильницького захоплення державної влади фашистами під керівництвом Беніто Муссоліні, в результаті так званого «Маршу на Рим».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Луїджі Факта увійшов в політику в 1892 році як член ліберальної партії парламенту від Пінероло. Це депутатське крісло він займав протягом тридцяти років. Він працював майже безперервно протягом цього часу в різних коаліційних урядах, в різних кабінетах міністрів. З 1910 по 1914 рік і з 1919 по 1920 рік Факта виконував обов'язки міністра фінансів Італії.

З початком Першої світової війни Луїджі Факта активно ратував за нейтралітет Італії, але після того, як королівство вступило у війну, він змінив свою думку. Син Луїджі загинув під час бойових дій, і Факта, говорив, що він пишається тим, що його син приніс в жертву власне життя в ім'я своєї країни.

У лютому 1922 року, Факта був призначений прем'єр-міністром і сформував власний кабінет. Італію в той час потрясали хвилювання, ініційовані фашистами на чолі з Беніто Муссоліні. Коли чорносорочечники почали «Марш на Рим», король Віктор Емануїл III відмовив Луїджі Факта в підтримці, хоча італійська армія була готова придушити фашистський путч. Час було втрачено і при владі встав Муссоліні, що проголосив себе диктатором.

Факта не став відкрито виступати проти Муссоліні і тому став сенатором у 1924 році.

Помер Луїджі Факта 31 жовтня 1930 року в своєму рідному місті Пінероло.

Примітки[ред. | ред. код]