Луїза Великобританська (королева Данії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Великобританська
Народилася 7 (18) грудня 1724[2]
Leicester Housed
Померла 19 грудня 1751(1751-12-19)[1][2][…] (27 років)
Крістіансборґ, Копенгаген (муніципалітет), Столичний регіон, Данія
·післяпологові ускладнення
Поховання Собор Роскілле
Країна  Королівство Велика Британія
Діяльність консортка, аристократка
Знання мов англійська
Суспільний стан Член королівської родини
Титул королева-консорт, кронпринцесаd і Британська принцесаd
Посада Королева Консорт Даніїd і Королева Консорт Норвегіїd
Рід Ганноверська династія
Батько Георг II
Мати Шарлотта-Кароліна Бранденбург-Ансбахська
Брати, сестри Марія Великобританська, Амелія Софія, Анна Ганноверська, Кароліна Великобританська, Фредерік, принц Уельський, Джордж Вільямd, Вільям Август і Йоган Людвікd
У шлюбі з Фредерік V
Діти Софія Магдалена Данська, Вільгельміна Кароліна Данська, Кристіан VII, Луїза Данська і кронпринц Християнd

Луїза Великобританська (англ. Louise of Great Britain; дан. Louise af Storbritannien; 7 грудня 1724, Лестер-хаус, Лондон — 19 грудня 1751, палац Крістіансборґ, Копенгаген) — молодша дочка короля Великої Британії Георга II та Кароліни Бранденбург-Ансбахської, дружина короля Данії і Норвегії Фредеріка V і мати короля Кристіана VII .

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Герб Луїзи як принцеси Великої Британії

Принцеса Луїза народилася 7 грудня 1724 року в Лестер-хаусі, Лондон. Її батьками були принц Георг і принцеса Кароліна Уельські, що стали в 1727 році королем і королевою Великої Британії, Ірландії і Ганновера. З боку батька вона була онукою короля Георга I та Софі Доротеї Брауншвейг-Целльскої, з боку матері — Йоганна Фрідріха, маркграфа Бранденбург-Ансбахського, і його другої дружини принцеси Елеонори Саксен-Ейзенахської. Була наймолодшою дитиною в сім'ї, мала два брата і три сестри, що вижили.

Луїза була хрещена в Лестер-хаусі 22 грудня 1724 року. Хрещеними батьками принцеси стали її старша сестра Амалія і двоюрідні брат та сестра: принцеса Луїза Ульріка Прусська і наслідний принц прусський Фрідріх, майбутній король Фрідріх II Великий. 1 липня 1727 року помер дід Луїзи, король Георг I. Трон успадкував Георг II[4] .

Шлюб[ред. | ред. код]

З династичних міркувань Луїза вийшла заміж 11 грудня 1743 року за наслідного принца Данського і Норвезького Фредеріка в Копенгагені. Він був єдиним сином короля Кристіана VI і Софії Магдалени Бранденбург-Кульмбахської. Перша церемонія була проведена 10 листопада 1743 року в Ганновері з братом нареченої, герцогом Камберлендським, який представляв нареченого. Після цього представники Луїзи і Фредеріка зустрілися в німецькому місті Альтона, де вже разом вирушили до Копенгагена. Був проведений офіційний в'їзд до столиці дружини наслідного принца. Потім відбулася друга церемонія весілля [5] в палаці Крістіансборг. Укладення шлюбного союзу було запропоновано Великою Британією.

На момент укладення шлюбу, і Велика Британія, і Франція намагалися укласти союз з Данією. З іншого боку, данський король Кристіан VI сподівався, що шлюб з британською принцесою призведе до підтримки Великої Британії в претензіях короля на престол Швеції [5] [6][7]. У шлюбі народилося п'ятеро дітей, і лише старший син, принц Кристіан, помер в ранньому дитинстві. Незважаючи на те, що шлюб був династичним, подружжя добре ладнали, перші роки їхнього шлюбу були щасливими. Однак, майбутній король продовжував мати любовні зв'язки на стороні, про що Луїза знала. Фредерік ставився до дружини з добротою, але, по записах очевидців, ніколи не був у неї закоханий і продовжував мати коханок після укладення союзу. Луїза стала популярною в народі, подобалася вона і королю Кристіану VI [5] .

Королева[ред. | ред. код]

Фредерік (перший зліва) і Луїза Великобританська (остання справа) разом з королем і королевою на портреті пензля Карла Маркуса Туше, 1744

6 серпня 1746 року король Кристіан помер, передавши обидва свої престолу Фредеріку, що зробило Луїзу королевою Данії та Норвегії.Коронація відбулася 4 вересня 1747 року в церкві замку Фредеріксборг. Королівське подружжя була популярним серед населення, особливо королева [6]. Вона цікавилася музикою, танцями і театром, зробила королівський двір більш відкритим для людей і менш релігійним, як це було за часів короля Кристіана.

Луїза легко знаходила спільну мову з простими людьми, цікавилася їхніми проблемами. У 1747 році, під патронажем королеви Луїзи в Королівському театрі ставили опери і балети під керівництвом відомого італійського імпресаріо Пьєтро Мінготті. У театрі виступали австрійський композитор Крістоф Глюк та італійський композитор і диригент Джузеппе Сарті. Наступного року Копенгаген приймав французьку театральну трупу Дю Лондель, що ставила на сцені драматичні спектаклі. Вони гастролювали в Данії аж до 1753 року виступаючи також і в Норвегії [6][7] .

Переїхавши до Данії, Луїза стала вчити данську мову, якою говорила і зі своїми дітьми. Це високо цінувалося оточенням Луїзи, яке в основному говорило німецькою[8]. Королева вивчала мову під керівництвом Еріка Понтоппідана, вона наймала вчителів данської мови для своїх дітей.

Королеву Луїзу описували освіченою жінкою, яка вміє підтримати будь-яку розмову, не дуже красивою, але дуже гідною для своєї ролі королеви. Шведський дипломат в Данії описав Луїзу наступним чином: «Вона може спілкуватися на будь-які теми, причому декількома мовами. Королева любить танцювати і добре це робить, у неї прекрасний характер, вона побожна і, взагалі, має гідні людські якості. Задоволення королева знаходить в музиці і читанні літературі, вона добре грає на клавікорді та вчить співати своїх дочок» [5][7].

Королева Луїза виступала рішуче проти шлюбу своєї дочки Софії Магдалени з наслідним принцом Швеції в 1751 році[7]. Причиною тому була неприязнь королеви Швеції Луїзи Ульріки Прусської до Данії.

Того ж року королева Луїза померла від ускладнень після викидня, 19 грудня 1751 року у палаці Крістіансборґ після 14 років шлюбу. Поховали королеву з великими почестями в усипальниці данських королів у соборі Роскілле. Діти подружжя залишилися під опікою сестри Луїзи Марії і бабусі Софії Магдалени. Наступного року король Фредерік уклав другий шлюб з принцесою Юліаною Марією Брауншвейг-Вольфенбюттельською, яка народила йому сина[9].

На згадку про королеву Луїзу Фрідріх Готліб Клопшток написав в 1752 році «Оду до королеви Луїзи» [10] .

Діти[ред. | ред. код]

У шлюбі з Фредеріком V, королем Данії та Норвегії народилося п'ятеро дітей:

Діти Луїзи, зліва направо: Софія Магдалена, Вільгельміна Кароліна, Кристіан VII, Луїза

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133943127 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  3. а б Find a Grave — 1996.
  4. Louisa Hanover, Princess of Great Britain and Ireland (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2004.  {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  5. а б в г Bricka, 1905, с. 399.
  6. а б в Bregnsbo, 2004, с. 347.
  7. а б в г Louise (1724 — 1751) (англ.). Архів оригіналу за 23 березня 2018.  {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  8. Bregnsbo, 2004, с. 349.
  9. Juliane Marie Prinzessin von Braunschweig-Wolfenbüttel (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2013.  {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  10. Eaton, 1929, с. 63.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]