Луїза Райхардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Луїза Райхардт (*14 травня 1752 — †17 листопада 1826) — німецька композиторка.

Народилася в Берліні. Була дочкою композиторів Юліани Райхардт та Йоганна Фрідріха Райхардта, внучкою Франтішека Бенди, концертмейстера при дворі Фрідріха II. Після смерті Юліани Райрахардт, сім'я переїхала із Берліна до Ґібіхенштайну біля Галле. Луїза Райхардт вчилася музики з батьком, і в 1800 році чотири її пісні були надруковані разом у батьковій збірці пісень. Вона викладала вокал, а в 1809 переїхала до Гамбурґа, де навчалася у Йоганна Фрідріха Класінґа. Райхардт була активною у Гамбурґу як хоровий диригент і заснувала Співочу спілку там. Вона також перекладала латинські твори Гассе та Ґрауна на німецьку.[1][2]

Творчість[ред. | ред. код]

Деякі її твори:

  • Giusto Amor
  • Notturno
  • Vanne felice rio (Metastasio) (1806)
  • Bergmannslied (Novalis)
  • Heimweh (attributed to Wetzel)
  • Die Blume der Blumen (Runge)
  • Duettino (1802) (Brentano) (два тенори)
  • From Des Knaben Wunderhorn: Hier liegt ein Spielmann begraben
  • Betteley der Vögel

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jezic, Diane; Wood, Elizabeth (1988). Women composers: the lost tradition found (Оцифрована книга онлайн від GoogleBooks). ISBN 1-55861-073-1. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  2. Sadie, Julie Anne; Samuel, Rhian (1994). The Norton/Grove dictionary of women composers (Оцифрована книга онлайн від GoogleBooks). Процитовано 4 жовтня 2010.