Луїз Інасіо Лула да Сілва

Луїз Інасіо Лула да Сілва
порт. Luiz Inácio Lula da Silva
35-й президент Бразилії
Час на посаді:
1 січня 2003 — 1 січня 2011
Віце-президент	Жозе Аленкар
Попередник	Фернанду Енріке Кардозу
Наступник	Ділма Руссефф
Народився	27 жовтня 1945(1945-10-27) (72 роки) Гараньюнс, Пернамбуку
Політична партія	Робітнича партія
Дружина	Маріса Летісія
Особистий підпис
Нагороди
institutolula.org
Медіафайли у Вікісховищі

Луїс Інасіо Лула да Сілва (порт. Luiz Inácio Lula da Silva; нар. 6 жовтня 1945, Гараньюнс) — президент Федеративної Республіки Бразилія з 1 січня 2003 року по 1 січня 2011 року.

З часів участі в профспілковому русі відомий більше не за прізвищем, а на прізвисько «Лула». Пізніше цей елемент був офіційно включений до складу прізвища.

Співзасновник і почесний голова соціалістичної Партії трудящих. П'ять разів брав участь у президентських виборах. Перші три рази (1989, 1994 і 1998 роках) програв. Був обраний в 2002 і переобраний в 2006 році.

Молодість

Луїс Інасіу да Сілва народився 27 жовтня 1945 року в Гараньюнс. Він є сьомим з восьми дітей Арістідіс Інасіу да Сілви і Еурідісе Феррейри ді Мелу. Через два тижні після народження, його батько переїхав до Сантус з Валдоміро Феррейрою ді Гойс, двоюрідною сестрою Еурідісе.

У грудні 1952, коли Лулі було тільки сім років, його мати вирішила переїхати в Сан-Паулу з дітьми, щоб повторно зустрітися з чоловіком. Після трінадцатиденної поїздки в Пау-де-арара, вона прибула до Гуаріжа і виявила, що Арістідіс створив другу сім'ю з Валдоміро. Дві сім'ї Арістідіс жили в одному будинку деякий час, але їм жилося не дуже добре. Чотири роки потому, Еурідісе переїхала з дітьми в маленьку кімнату в барі в місті Сан-Паулу. Після цього Лула рідко бачив свого батька, який став алкоголіком і помер в 1978.

Освіта і робота

Лула мав несистематичну освіту. Він не вмів читати до десяти років і залишив школу після четвертого класу, щоб працювати і допомагати сім'ї. Його робоче життя почалося в 12 років з професії вуличного продавця і полірувальника взуття. У 14 років він отримав свою першу офіційну роботу на фабриці з обробки міді. У 19 років він втратив мізинець лівої руки в результаті нещасного випадку, працюючи оператором преси на заводі автомобільних запчастин. Після втрати пальця він звертався в кілька лікарень, поки не отримав допомогу. Цей досвід збільшив його інтерес участі в Союзі робітників. У той час він став залученим в дії союзу і займав кілька важливих посад союзу. Диктатура настійно приборкала дії профспілок, в результаті чого його політичні погляди перемістилися вліво.

У 1969 він одружився на Марії ді Лурдіс, яка померла від гепатиту в тому ж році. У 1974 Лула одружився на вдові Марізі, від якої у нього було три сини (він також взяв сина Марізи від її першого шлюбу). Раніше, в тому ж році, у нього була позашлюбна дочка від Міріам Кордейру — Луріа.

Політична кар'єра

10 лютого 1980 група вчених, інтелігентів і молодіжних лідерів, у тому числі да Сілва, заснувала Партію трудящих (порт. Partido dos Trabalhadores), прогресивну партію з лівою ідеологією, створену за часів військової диктатури.

У 1982 р да Сілва додав прізвисько «Лула» до свого справжнього імені. У 1983 р брав участь у створенні бразильської федерації профспілок CUT (порт. Central Única dos Trabalhadores). У 1984 р ПТ і да Сілва брали участь у компанії на підтримку прямих президентських виборів «Діретас жа» (Пряме так, Дайте права вже зараз). Через те, що за конституцією 1967 президент Бразилії обирався парламентом, всі вони, починаючи з березневого путчу 1964, були вищими офіцерами. Зрештою в 1989 р відбулися довгоочікувані вибори, бразильський народ голосував вперше за 29 років. На цих виборах переміг Фернанду Коллор ді Меллу, що обігнав да Сілву у другому турі. У 1992 р Лула активно підтримував імпічмент Коллора, звинуваченого в корупції.

У 2000-х роках в Бразилії стались величезні економічні і соціальні зрушення завдяки політиці Лули, ключовими пунктами якої стали жорстка фінансова політика та контроль над інфляцією. Крім того, уряд Лули розробив цілий комплекс соціальних програм, головна з яких — т. зв. «Сімейний пакет» (Bolsa Família), завдяки якій 12 млн найбідніших бразильських сімей отримували невеликі щомісячні виплати за умови, що їхні діти регулярно відвідуватимуть школу і отримають необхідні медичні щеплення. Соціальна нерівність в Бразилії досягла мінімального показника за останні півстоліття: з 1994 по 2010 рік рівень бідності в країні впав на 67,3 % , причому 50 % від цього падіння припали саме на роки президентства да Сілви.

Після президентства

2 жовтня 2011 в Сирійсько-Ліванському госпіталі в Сан-Паулу у Лули був діагностований рак гортані зі злоякісними новоутвореннями в дихальному горлі. Він вирішив пройти хіміотерапію для усунення новоутворень, і 16 листопада прес-служба опублікувала фотографію його дружини, яка збривала його волосся і бороду, залишаючи Лулу лисим, але з вусами. Це був перший раз з часу відставки Лули, коли його бачили без бороди. Лула піддавався променевій терапії до повної ремісії раку. У березні 2012 року Лула оголосив про своє одужання і повернення в політику. Ділма Русеф, нинішній президент Бразилії, високо оцінила цю новину. Всупереч чуткам, на початку 2013 Лула оголосив, що більше не балотуватиметься в президенти, знову підтримавши свою наступницю Ділму Русеф.

Корупція

12 липня 2017 засуджений на 9,5 років в'язниці за участь у корупційній змові — отримав квартиру біля моря від будівельної компанії як хабар.

Нагороди

• Орден Свободи (24 листопада 2009, Україна) — за визначний внесок у розвиток українсько-бразильського співробітництва
• Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (20 жовтня 2003, Україна) — за визначний особистий внесок у розвиток українсько-бразильських відносин

Джерела та література

• Лула — первый в мире президент из рабочих(рос.)
• В. І. Головченко. Лула да Сілва // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Бразилія: з відсталості у світові лідери. Чому президенту Лулі прощають корупцію? // Тексти. — 09.11.2009
• «Уряд Лули зміг покращити становище знедолених, але ціною інтеграції їх до ринкових відносин». Інтерв’ю з дослідником Бразилії Маріо Шенком // Спільне. — 3.05.2018