Луїз Ердріч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Луїс Ердріч)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїз Ердріч
Louise Erdrich
Ім'я при народженні Карен Луїз Елдріч
Народилася 7 червня 1954(1954-06-07)[1][2][…] (69 років)
Літл-Фолс, Міннесота, США[4]
Країна  США
Національність Оджибва[5]
Діяльність поетка, письменниця, письменниця-романістка, дитяча письменниця, авторка оповідань
Галузь поезія[6], творче та професійне письмоd[6], проза[6] і дитяча література[6]
Alma mater Університет Джонса Гопкінса (1979)[4] і Дартмутський коледж (1976)[4]
Знання мов американська англійська[7] і англійська[6][8]
Членство Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Жанр художній вимисел і поезія
Magnum opus Love Medicined[9], Tracksd[10], The Master Butchers Singing Clubd[11], The Round Housed, LaRosed, The Birchbark Housed[12], Jacklightd[13] і The Game of Silenced[14]
Брати, сестри Angie Erdrichd
У шлюбі з Michael Dorrisd
Нагороди
IMDb ID 3809889
Сайт louiseerdrichbooks.com

Карен Луїз Елдріч (англ. Karen Louise Erdrich; нар. 7 червня 1954) — американська письменниця, автор романів, поезії та дитячих книг за індіанськими мотивами.[15] Вона є представником індіанського племені Мікінаквадшівінінівак з групи Анішінаабе (також відома як Оджибве або Чиппева).[16]

Ердріч є однією з найвідоміших письменниць другої хвилі індіанського відродження. У 2009 році її роман «Чума голубів» був фіналістом Пулітцерівської премії з фантастики а також отримав «Книжкову премію Анісфілд-Вулф».[17] У листопаді 2012 року отримала Національну премію з фантастики за свій роман «Круглий дім».[18] У вересні 2015 року нагороджена Премією Бібліотеки Конгресу за американську художню літературу на Національному книжковому фестивалі[en]..

Життєпис[ред. | ред. код]

Луїза Ердріч була старшою з семи дітей Ральфа та Ріти Ердріч. Народилася в місті Літл Фолс, штат Міннесота. Її батько був німецько-американського походження, а мама була наполовину француженкою наполовину індіанкою.[19] Ердріч виросла у Вагпетоні, штат Північна Дакота, де її батьки працювали учителями.

У 1972—1976 роках навчалася у Дартмутському коледжі[20], де вона отримала ступінь бакалавра і зустріла свого майбутнього чоловіка, етнографа і письменника Майкла Дорріса, який в той час працював в університеті завідувачем кафедри індіанських досліджень. Після навчання Ердріч працювала інструктором з плавання, офіціанткою, викладачем поезії у в'язниці та працівником у дорожній службі. Вона також працювала редактором газети «The Circle», яка спонсорувалась індійською громадою Бостона. У 1979 році отримала ступінь магістра з літератури в Університеті Джона Хопкінса.

Вона є власником невеликого книжкового магазину Birchbark Books в Міннеаполісі, який спеціалізується на індіанській літературі.[21]

Луїз Ердріч на Національному книжковому фестивалі[en] під час нагородження Премією Бібліотеки Конгресу за американську художню літературу. 2015 рік

Премія[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Birchbark House series[ред. | ред. код]

  1. The Birchbark House (1999)
  2. The Game of Silence (2005)
  3. The Porcupine Year (2008)
  4. Chickadee (2012)
  5. Makoons (2016)

Love Medicine Series[ред. | ред. код]

  1. Love Medicine (1984)
  2. Tracks (1988)
  3. The Bingo Palace (1994)
  4. Tales of Burning Love (1997)
  5. * The Last Report on the Miracles at Little No Horse (2001)
  6. * Four Souls (2004)
  7. The Painted Drum (2005)

Автономні романи[ред. | ред. код]

Історичні збірки[ред. | ред. код]

  • The Red Convertible: Collected and New Stories 1978—2008 (2009)

Дитяча література[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Jacklight (1984)
  • Baptism of Desire (1989)
  • Original Fire: Selected and New Poems (2003)

Художня література[ред. | ред. код]

  • Route Two [coauthored with Michael Dorris] (1990)
  • The Blue Jay's Dance: A Birthyear (1995)
  • Books and Islands in Ojibwe Country (2003)

Як редактор[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Есе[ред. | ред. код]

  • Two Languages in Mind, But Just One in the Heart (2000)

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У 2018 р. підписала звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[35].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. а б в Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 344.
  5. Native American Women: A Biographical DictionaryRoutledge. — ISBN 978-0-415-93020-8
  6. а б в г д Czech National Authority Database
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. CONOR.Sl
  9. https://openlibrary.org/works/OL479011W/Love_Medicine
  10. https://openlibrary.org/works/OL479052W/Tracks
  11. https://openlibrary.org/works/OL479048W/The_Master_Butchers_Singing_Club
  12. https://openlibrary.org/works/OL479043W/Birchbark_House_The
  13. https://openlibrary.org/works/OL479006W/Jacklight
  14. https://openlibrary.org/works/OL479030W/The_Game_of_Silence_(Ala_Notable_Children's_Books._Middle_Readers)
  15. Stookey, Lorena Laura (1 січня 1999). Louise Erdrich: A Critical Companion. Greenwood Publishing Group. с. 1–. ISBN 9780313306129. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 7 листопада 2013.
  16. Louise Erdrich : Voices From the Gaps : University of Minnesota. Voices.cla.umn.edu. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2013.
  17. The Anisfield-Wolf Book Awards — Winners by Year. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 18 жовтня 2017.
  18. Leslie Kaufman (14 листопада 2012). Novel About Racial Injustice Wins National Book Award. New York Times. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 15 листопада 2012.
  19. Gates, Jr., Professor Henry Louis (Host) (2010). Louise Erdrich. Faces of America. PBS. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 18 жовтня 2017.
  20. Louise Erdrich. Poetry Foundation. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
  21. Birchbark Books & Native Arts | Minneapolis, MN | Welcome!. Birchbarkbooks.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 23 жовтня 2013.
  22. Louise Erdrich - John Simon Guggenheim Memorial Foundation. Gf.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 23 жовтня 2013.
  23. Bold Type: O. Henry Award Winners 1919-2000. Randomhouse.com. Архів оригіналу за 26 січня 2001. Процитовано 23 жовтня 2013.
  24. World Fantasy Convention (2010). Award Winners and Nominees. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  25. Lifetime Achievement Awards from the Native Writers Circle of the Americas. Hanksville.org. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 23 жовтня 2013.
  26. [1] [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  27. Kenyon Review for Literary Achievement. KenyonReview.org. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 18 жовтня 2017.
  28. Anisfield-Wolf Book Awards | The Plague of Doves. Anisfield-wolf.org. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 23 жовтня 2013.
  29. Louise Erdrich, The Round House - National Book Award Fiction Winner, The National Book Foundation. Nationalbook.org. 24 жовтня 2012. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  30. Dartmouth Alumna Louise Erdrich ’76 Wins National Book Award | Dartmouth Now. Now.dartmouth.edu. 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 23 жовтня 2013.
  31. Lisa Cornwell (17 серпня 2014). writer louise erdrich wins ohio peace prize. TwinCities.com. Associated Press. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
  32. Hillel Italie (9 вересня 2014). erdrich wins lifetime achievement literary prize. Nashoba Publishing. Associated Press. Архів оригіналу за вересня 11, 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
  33. Alexandra Alter (17 березня 2015). Louise Erdrich Wins Library of Congress Award. New York Times. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 18 березня 2015.(англ.)
  34. Locus. Erdrich Wins Pulitzer Prize. June 11, 2021 [2] [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  35. Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] // BBC, 07.06.2018

Посилання[ред. | ред. код]