Луїс Карреро Бланко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс Карреро Бланко
ісп. Luis Carrero Blanco
Luis Carrero Blanco.jpg
Coat of Arms of the First Duke of Carrero Blanco.svg
Прем'єр-міністр Іспанії
9 червня — 20 грудня 1973 року
Попередник: Франсіско Франко
Наступник: Торквато Фернандес-Міранда
 
Партія: Falange Española Tradicionalista y de las JONS[d]
Ім'я при народжені: ісп. Luis Carrero Blanco
Народження: 4 березня 1904(1904-03-04)[1]
Сантонья, Кантабрія, Іспанія[2]
Смерть: 20 грудня 1973(1973-12-20)[3][4][…] (69 років)
Мадрид, Іспанія[6][7][5]
Громадянство: Іспанія[8][9][10]
Віросповідання: Римо-католицька церква
Автограф: Firma de Luis Carrero Blanco.svg
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Луїс Карреро Бланко (ісп. Luis Carrero Blanco; 4 березня 1904 — 20 грудня 1973) — іспанський адмірал і політик, неофранкіст, прем'єр-міністр Іспанії 1973 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

1918 року закінчив військово-морську академію в Галісії. Після початку громадянської війни переховувався в посольствах Мексики та Франції. В червні 1937 року зумів дістатись території, підконтрольної націоналістам, після чого став командувачем флоту.

Після перемоги франкістів у 19401951 роках обіймав посаду секретаря президії уряду, від 1951 до 1967 року був міністром-секретарем, який курирував діяльність усіх іспанських секретних служб. Наприкінці 1950-их років підтримав новий економічний курс, пов'язаний з більшою відкритістю країни по відношенню до Європи. Також виступав за економічну модернізацію, втім у чітких межах франкізму, що виключали будь-яку демократичну та соціальну лібералізацію суспільно-політичного життя.

1963 року отримав звання віце-адмірала, а 1966 року — адмірала. Від липня 1967 року обіймав посаду заступника, а у червні-грудні 1973 року — голови уряду Іспанії.

Був убитий ЕТА 20 грудня 1973 року під час повернення машиною з церкви. Терористи прорили тунель під проїжджою частиною вулиці, якою часто проїжджав автомобіль Бланко, й заклали туди вибухівку. Коли авто прем'єр-міністра перетинало заміновану ділянку дороги, стався вибух, що виявився настільки потужним, що автомобіль Карреро Бланко був закинутий на балкон сусіднього монастиря на протилежному боці будівлі й не одразу знайдений.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]