Луїс Мансо Руїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс Мансо Руїс
Кар'єра
Депортіво Алавес Президент (19361944)

Луїс Мансо Руїс (ісп. Luis Manso Ruiz) — баскський підприємець, президент клубу «Депортіво Алавес» із міста Віторія-Гастейс. В 1944—1946 роках 8-й, за ліком, президент головного футбольного клубу Алави[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Луїс Мансо Руїс був із сім'ї впливової баскської знаті, бо лише таким родинам доручалося кермування спортивними тогочасними клубами басків. Його предки керували громадою міста, відтак і Луїса обирали в різні громадські асоціації. Коли в місті постав спортивний клуб Руїзи стали його акціонерами-партнерами, і так триває покоління за поколінням.

Луїс Мансо Руїс продовжував родинні фінансові справи і був активним партнером клубу, а поготів його обрали в 1936 році очільником футболу міста, президентом «Депортиво Алавес». Прийшовши до команди в найтяжчі роки країни, часи Громадянської війни, йому вдалося зберегти кістяк колективу і, організовуючи товариські матчі, надавати ігрову практику гравцям. Щодо якихось значних іспанських турнірів, то Громадянська війна перекреслила всі плани футболістів та вболівальників, довелося футболіста обмежитися лише випадковими товариськими матчами із командами сусідніх міст. Та ще й частина футболістів та сосіос клубу були рекрутовані до військових формацій. Такі урізані і турніри-матчі[2] тривали допоки військова кампанія не наблизилася до Алави. Зрештою, звання кращої команди регіональних ліг/турнірів Гіпускоа, Алава та Наварри часів війни є головна заслуга Луїса Руїза[3], як організатора і очільника сосіос клубу.

По війні, завдяки залученню інвестицій, здебільшого від збільшення кількості сосіос (яких стало біля 1500 осіб), удалося приманити кілька нових і перспективних гравців, які допомогли команді розпочати в 1939-1940 роках і провести кілька повноцінних сезонів 1941—1942, 1942-1943 років в Сегунді Іспанії. Але з наступного сезону почалися маштабні реорганізації в іспанському футболі і алавесці опинилися в третій лізі іспанського футболу і застрягли там на тривалий час[4], відтак Руїс передав бразди правління іншій знатній сім'ї Фернандо де Верастегї.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Президенти «Депортиво Алавес». Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 26 червня 2019.
  2. El Alavés que conquistó la Copa Brigadas de Navarra en 1938 -2-1 sobre el Oriamendi- en plena Guerra Civil proclamándolo como «el mejor equipo de la España liberada», escribió la Prensa local. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  3. La situación deportiva se reemprende a mediados de 1938 antes de concluir la Guerra al estar el territorio vasco alejado del frente, viendo al Deportivo Alavés disputar varios torneos amistosos presidido por Luis Manso Ruiz, y proclamándose Campeón del Torneo de las Brigadas Navarras y de la Copa de Guipúzcoa al ganar el Campeonato Regional de Guipúzcoa de la campaña 38/39. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  4. Después de la Guerra Civil, se normalizó la situación en España, y los jugadores retornaron a sus equipos de origen, con lo que el Deportivo Alavés volvió a ser un club modesto y tuvo que conformarse con lo que tenía en casa y agrupar a jugadores vitorianos, debilitándose mucho la plantilla alavesista. Se jugaron Campeonatos Regionales, en las zonas ocupadas por los nacionales y la Primera Copa del Generalísimo. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]