Луїс де Моралес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луїс де Моралес
Luis de Morales
Luis de Morales 0022.jpg
Ім'я при народженні Luis de Morales
Дата народження бл.1520
Місце народження Бадахос, Іспанія
Дата смерті 9 травня 1586(1586-05-09)
Місце смерті Бадахос (?)
Національність іспанець
Громадянство Іспанія Іспанія
Жанр релігійні і вітарні композиції
Навчання невідомо
Напрямок маньєризм
Роки творчості 1540-1580
Вплив Мікеланджело, Себастьяно дель Пьомбо, Джуліо Романо
Твори вівтарі, релігійні композиції
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Луїс де Моралес(ісп. Luis de Morales , бл. 1520[1] , Бадахос — 9 травня, 1586, Бадахос) — іспанський художник середини 16 ст.

Життєпис[ред.ред. код]

Життєпис майстра довгий час залишався гіпотетичним. Розшуки в 20 столітті надали лише декілька нових фактів.

Досі невідомо, де саме народився майбутній художник — у місті Бадахос чи у Севільї. Традиційно його народження пов'язують з містом Бадахос. Якщо брати пунктом відліку Бадахос, то Моралес міг навчатися у фламандського художника Ернандо Стурміо, котрий працював там. У Севільї він міг навчатися в майстерні знову ж таки фламандця Педро де Кампанья (1503–1580), що двадцять п'ять (25) років мешкав і працював у Іспанії.

Також мало відомостей про навчання, міста і митців, що керували художньою освітою молодого художника. Існує три гіпотези — Луїс де Моралес міг навчатися у Португалії, в самій Іспанії або у Мілані (Італія)[2].

Ранні твори художника свідчать про знайомство із зразками живопису італійських майстрів доби Відродження, котре із запізненням було введене на Піринеях шляхом запозичень і співіснувало з маньєризмом.

Ще менше відомостей про рік народження художника. Його вираховують умовно від звістки, що 1549 року у художника народився син. Тому рік народження Луїса де Моралеса розміщують між 1510 та 1520 рр. Край науковим дискусіям могли би покласти знахідки нових документів.

Як і художник Ель Греко свого часу, Луїс де Моралес шукав прихильності короля Іспанської імперії Філіпа ІІ і декотрий час працював у Ескоріалі. Але ситуація повторилась як і з творами Ель Греко — картини Моралеса не сподобались примхливому королю і майстер покинув Ескоріал.

Всі відомі твори художника виконані на дерев'яних дошках і мають релігійний та екстатичний характер. Луїс де Моралес міг бути надто побожною особою.

Незважаючи на впливи, дослідники умовно розділяють творчість художника на два періоди, ранній і пізній або останній. В останній період помітно зросли майстерність художника та його анатомічна обізнаність.

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • «Мадонна з немовлям»
  • «Св. Франциск Ассізький»[3]
  • «Благовіщення», Національний музей Прадо
  • «Поклоніння пастухів», Національний музей Прадо
  • «Мадонна з прялкою», Іспанське товариство Сполучених Штатів
  • «Скорботна Богородиця», Ермітаж, Санкт-Петербург[4]
  • «Христос перед натовпом»
  • «Шлях на Голгофу», Валенсія
  • «Оплакування Христа», собор у Бадахосі
  • «Оплакування Христа», Малага, катердальний собор
  • «Оплакування Христа», Національний музей Прадо
  • «Оплакування Христа», Королівська академія Сан Фернандо, Мадрид
  • «Побиття Христа біля колони»
  • «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною»
  • «Мадонна з немовлям», бл. 1565, Національний музей Прадо
  • «Моління про чашу», до 1570

Галерея вибраних творів[ред.ред. код]

«Поклоніння пастухів», Національний музей Прадо
«Оплакування Христа»

Джерела[ред.ред. код]

  • Киевский музей западного и восточного искусства, Киев, «Мистецтво», 1986
  • Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
  • Gaya Nuño, J. A., Luis de Morales. Madrid, 1961

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gaya Nuño, J. A., Luis de Morales. Madrid,1961.
  2. Gaya Nuño, J. A., Luis de Morales. Madrid, 1961.
  3. Киевский музей западного и восточного искусства, Киев, «Мистецтво», 1986, с.88-89
  4. Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 169

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луїс де Моралес

Див. також[ред.ред. код]