Луї-Жан-Франсуа Лагрене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї-Жан-Франсуа Лагрене
фр. Louis Jean François Lagrenée
Народження 21 січня 1725(1725-01-21)[1][2][…]
Париж
Смерть 19 червня 1805(1805-06-19)[4][2][…] (80 років)
  Париж
Країна Прапор Франції Королівство ФранціяФранція Франція
Жанр портрет
Навчання Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність художник, педагог, митець
Напрямок рококо, класицизм
Вчитель Шарль-Андре ван Лоо
Відомі учні Jean-François Pierre Peyrond
Працівник Національна вища школа красних мистецтв
Твори Q17583635? і Q17583651?
Діти Anthelme-François Lagrenéed[6]
Брати, сестри Jean-Jacques Lagrenéed[6]
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Палац витончених мистецтв[7], Музей мистецтв Філадельфії, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Музей Боуз, Національна художня галерея, Державна картинна галерея (Карлсруе), Allen Memorial Art Museumd, Snite Museum of Artd, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Руанський музей образотворчого мистецтва, Musée des Beaux-Arts de Caend, Карнавале, Музей августинців, Ермітаж, Мауріцгейс, Музей мистецтв Цинциннаті, Музей витончених мистецтв Поd, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Крокера, David Owsley Museum of Art Ball State Universityd, Princeton University Art Museumd, Музей фюрера, Museum of the History of Franced, Musée de la lunetted, Château de Compiègned, Q23639850?, Musée national du Château de Fontainebleaud, Національний музей, Національний музей у Варшаві, Музей Фабра, Національна галерея, Musée départemental d'Art ancien et contemporaind і Королівський замок у Варшаві
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Луї-Жан-Франсуа Лагрене у Вікісховищі

Луї-Жан-Франсуа Лагрене́ (фр. Louis Jean François Lagrenée) прозваний «Старшим» (фр. Lagrenée l'Ainé; 21 січня 1725 Париж — 19 червня 1805, там само) — французький художник, учень Ш. Ван Лоо. Старший брат Жана-Жака Лагрене.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Шарля Ван Лоо. 1749 року отримав Римську премію від Паризької Академії Мистецтв, потім три роки провів в Італії. По поверненні до Парижа спочатку був приписаний до Академії, у 1755 році став її дійсним членом, а у 1762 — професором.

На запрошення Єлизавети Петрівни у 1760 році приїхав до Росії. У Петербурзі отримав титул придворного живописця і місце професора-викладача історичного живопису в новозаснованій Санкт-Петербурзькій академії мистецтв. Проте, незадоволення петербурзьким життям, і очевидно, розбіжності з І. І. Шуваловим спонукали його через три роки повернутися до Франції.

У 1781 році призначений на пост директора Французької академії в Римі, з титулом ад'юнкт-ректора Паризької Академії і з пенсією, яку йому пожалував король за картину «Малабарська вдова». Під час Французької Революції позбавлений своєї посади і пенсії, але Наполеон призначив його почесним хоронителем і адміністратором наполеонівського музею, вручив Орден Почесного легіону.

Творчість[ред. | ред. код]

Лагрене Старший писав картини на історичні теми, алегорії і жанри. Його роботи відповідають академічним шаблонам того часу, холодні та манірні, але не позбавлені декоративної ефектності і приємні своїми фарбами, особливо за тонами карнації. З успіхом він працював і в жанрі портрета.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]