Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф
фр. Louis-Christophe Zaleski-Zamenhof
Zaleski-Zamenhof2.PNG
Ім'я при народженні пол. Ludwik Zamenhof
Народився 23 січня 1925(1925-01-23)
Варшава, Польська Республіка[1]
Помер 9 жовтня 2019(2019-10-09)[2] (94 роки)
Париж, Іль-де-Франс[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Flag of France.svg Франція
Місце проживання
Діяльність інженер, есперантист
Alma mater Варшавська політехніка
Знання мов есперанто, французька і польська
Заклад Варшавська політехніка
Рід Zamenhof familyd
Батько Адам Заменгоф
Мати Wanda Zamenhofd
У шлюбі з Juliette Sekreckad[3]
Діти Hanna Zaruski-Zamenhofd і Margaret Zaleski-Zamenhofd
Нагороди

Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф (фр. Louis-Christophe Zaleski-Zamenhof; 23 січня 1925, Варшава — 9 жовтня 2019, Париж) — французький інженер-будівельник та есперантист, син польського лікаря-офтальмолога та есперантиста Адама Заменгофа, онук творця есперанто Л. Л. Заменгофа.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1925 році у Варшаві в сім'ї Адама Заменгофа, сина Людвіка Заменгофа.

Голокост[ред. | ред. код]

Під час нацистської окупації Польщі, після арешту батька, Луї-Крістоф з матір'ю були також заарештовані і перебувалив ув'язненні у Варшавському гетто, де дивом їм вдалося уникнути депортації в нацистський табір смерті в Треблінці (саме у даному концтаборі загинули дві тітки Луї-Крістофа — Софія Заменгоф і Лідія Заменгоф, а також двоюрідна бабуся — Іда Заменгоф). Після гетто Луї-Крістоф переховувався в Польщі під ім'ям Кшиштофа Залєскі, яке він згодом залишив на згадку про випробування, які пережив.

Післявоєнні роки[ред. | ред. код]

Після завершення Другої світової війни він (разом з матір'ю - Вандою Залєскі-Заменгоф) переїхав до Франції, де отримав освіту інженера і докторський ступінь у галузі цивільного будівництва та морської інженерії. З 1960-тих постійно проживав у Франції. Брав участь в реалізації низки будівельних проектів, включаючи спорудження глибоководних нафтових платформ, спортивних комплексів, а також Меморіалу Шарля де Голля, розташованому в Коломбе-ле-Дез-Егліз. Викладав цивільну та морську інженерію у низці французьких навчальних закладів.

Написав передмову до книги L'homme qui a défié Babel («Людина, яка кинула виклик Вавилону», 2003), біографії свого діда, Л. Л. Заменгофа, написаної французькою мовою Р. Сантассі і А. Массоном[4].

Луї-Крістоф Залєскі-Заменгоф (зліва) з віце-мером Білостока на Всесвітньому конгресі есперантистів, 2008 рік

Есперанто-діяльність[ред. | ред. код]

Прихильник есперанто-руху, регулярно направляв звернення Всесвітніх конгресів есперантистів від імені родини Заменгоф. Почесний член Всесвітньої асоціації есперанто.

Автобіографія[ред. | ред. код]

Луї-Крістоф не мав наміру писати автобіографію, але серію інтерв'ю, які у нього впродовж десяти років брав польський журналіст Добржинський, у 2003 році опублікував у вигляді книги «La Zamenhof-strato» («Вулиця Заменгофа»)[5]. У ній він детально описав своє життя під час нацистської окупації Польщі, перебування у Варшавському гетто і польському русі Опору. Книга також висвітлює погляди Луї-Крістофа на історію, проблеми і перспективи розвитку мови есперанто зокрема та есперанто-руху загалом. «La Zamenhof-strato» на даний час опублікована польською, есперанто, литовською, чеською, японською, португальською, словацькою, французькою та корейською мовами[6].

Публікації[ред. | ред. код]

  • JP Bonin, G. Deleuil and LC Zaleski-Zamenhof. «Foundation analysis of marine gravity structures submitted to cyclic loading» Offshore Technology Conference, Houston, Texas (1976). pp. 571—579

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1029751293 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б http://sezonoj.ru/2019/10/nekrologo-40/
  3. http://www.autodidactproject.org/esperanto2010/zamenhof-hanna.html
  4. (fr) René Centassi and Henri Masson, L'homme qui a défié Babel. 2003: L'Harmattan, 339 pp. ISBN 2-7475-1808-6
  5. Roman Dobrzyński. La Zamenhof-strato. Kaunas, 2003. 287 paĝoj.
  6. (eo) Dirk Bindmann, Рецензия на La Zamenhof-strato, La Ondo de Esperanto, No. 3, 2004 (113).

Посилання[ред. | ред. код]